Анкета для своїх: Розкажіть про магію, що стоїть за вашими книгами

Привіт! Можна і мені в опитування? 1. Мої особливі книги. Мене з дитинства тягнуло до фентезі, тоді навіть не знала що то за жанр такий, бо у совку інформацію було знайти важкувато. Тому - перші шкільні - "їжа богів" Герберта Уеллса, Людина-амфібія (це взагалі моя перша "доросла" книжка), ну і всілякі пригоди Стівенсона і Жюля Верна. Ну і чого гріхі таїти - Булгаковим захоплювалась. З класики - Божественна комедія і Фауст. А вже потім... Фентезі і фантастика для мене - це Желязний (пригоди демона Аззі), Урсула ле Гуїнн (ліва рука пітьми). Ще була така - Язва - Наталі Хеннеберг. Це мабуть те що найбільш емоційно вразило. 2. Рідний жанр - фентезі. Світи накшталт "колеса часу", "відьмака", "хронік чорного загону". Це не лайтове - з ельфами і единорогами, але і не м'ясо як у "престолах" і Аберкромбі. Обожнюю світи з історією, цікавими расами, гумором...Роулінг теж дуже подобається. (і її детективи теж) 3. Мене досі захоплює те як пишуть Желязний і Урсула ле Гуїнн. Побдобається гумор Сапковського, Аспріна, Прачетта.

Звичайно можна,і навіть потрібно! Цікава у Вас підбірка вимальовується)Я хоч і не фанат цього жанру,але для себе цікаві твори побачила. Доречі,про Булгакова,теж подобаються його романи)

1. Я зараз у процесі написання своєї першої книги. Але спочатку я взагалі не планував романи я просто вирішив створити й наповнити власний всесвіт. Добре пам’ятаю момент, коли дівчина запитала, чому я іноді так залипаю у своїх думках. Я жартома почав пояснювати, що в мене в голові живе великий вигаданий світ, який я ношу вже майже 20 років. Вийшло це досить хаотично — я видав на неї купу погано пов’язаних між собою думок, і вона майже нічого не зрозуміла. Саме після цього я вирішив усе впорядкувати й структурувати. І вже в процесі наповнення до мене прийшло кілька історій, які я давно носив у голові, і я вирішив втілити їх у форматі книг. 2. Мій рідний жанр це фентезі. Лицарі, замки, дракони, магія — усе це завжди мене зачаровувало з дитинства. Водночас я дуже люблю й космічні опери але в них не так добре обізнаний. 3. Насамперед це Анджей Сапковський. Для власної історії також великим натхненням стала Чорний загін та загалом стиль Глена Кука особливо ідея найманців у фентезійному світі. І ще один важливий вплив це твори Террі Гудкайна. Ну і, звісно, багато ігрових фентезійних світів.

Дуже дивна ситуація. Ми тут уже кілька років спілкуємося, проте за весь цей час я не бачив у активностях жодного автора, який відзначився у цьому тредсі. Підкажіть: ви когось тут боїтеся чи ви несправжні? У чому Ваша проблема?..

Там же в заголовку написано: для своїх, от свої і пишуть))

Схоже на те)

Якщо я вірно зрозуміла,і коментар адресовано мені,то я його не дуже зрозуміла. Чому когось потрібно поятися і чому це проблема? Це спілкування між ааторами,щоб дізнатися про внутрішню кухню письменників краще.

Ні, коментар адресовано не вам) В самому коментарі написано, кому він адресований))

Вибачте за непорозуміння,недодивилась)

>>ви когось тут боїтеся чи ви несправжні? У чому Ваша проблема?<< Це не проблема, це техніка виживання -- не розмовляти з незнайомцями, відвертатися коли когось б"ють-гвалтують-вбивають, працювати все життя на одній роботі, читати одну й ту саму книжку, яку переписують з невеликими варіаціями різні автори, слухати одну й ту саму пісню, яку виконують з незначними варіаціями різні музиканти. Якщо цю техніку виживання опанувати -- можна дожити до двохста років :)

Та тут би до завтра якось дотягнути)

Ну, якщо одна і та сама книжка це Біблія, я ще якось можу зрозуміти (але не схвалюю) але от якщо це лр, то зовсім непонятно))

Непунятно, але безпечно! Краще горобець в небі, ніж беркут у квартирі :)

Вітаю. Моя особлива книга ще не дописана. Бо людина, яка мене на це спонукала, пішла у кращі світи, залишивши мені тільки спогади та наші чернетки. З них я складаю невеличкі оповідання. Але в мене є мрія все ж таки дописати цю історію. Бо вона того варта. 2. Я невиправний романтик. Всі мої історії про кохання. Я прихильник хєпі-енду. 3. В мене нема улюбленого автора. У свій час мені дуже подобався "Овід". Я зачитувалась історіями про Волкодава із племені Сірих псів. Обожнювала детективи Устинової. В також романтику Джудіт Макнот. Її "Само совершенство" зачитане до дірок. А ще я невиправний слеш-фікрайтер. Бо дуже хочу розповісти історії не про мужніх брутальних чоловіків, які не плачуть і не показують почуття. А про звичайних людей, якім болить. Які також заслуговують любові і тепла. Розуміння. Щастя.

Вітаю) 1. Зараз працюю над циклом оповідань (чи повістей, як піде) про пригоди приватного детектива. Ідей багато, а от як піде реалізація цього всього, то це питання. Є декілька ідей щодо плавного суміщення детективного жанру та фантастики. Чому вирішив писати? Мабуть тому, що закортіло створити щось своє, реалізувати ідеї (цікаві, як на мій погляд), які можуть бути цікавими і для інших. Виявилося, що це доволі цікаво. 2. Мій жанр - це пригоди, детектив та фантастика. Якщо детектив, то це скоріше детектив в жанрі «нуар». Якщо пригоди, то в стилі Алістера Маккліна та Дена Брауна. З фантастикою все складніше. На інші жанри не зазіхав, хоча все може бути. Деякий час захоплювався історичною літературою: Геродот, Плутарх, Тіт Лівій, Іосіф Флавій. Може, колись, зазіхну і на цю «глибу». 3. Все починалося з Жюля Верна, Майн Ріда, Артура Конан Дойля, Агати Крісті. Потім Герберт Уеллс, Кліфорд Саймак, Роберт Шеклі, Пол Андерсен, Едмонд Гамільтон, Айзек Азімов, Андре Нортон, Роджер Желязни. Тому жанр фантастика мені доволі близький. Серед класиків детектива дуже поважаю Джеймса Чейза, Дешила Хеммета, Реймонда Чандлера. Вважаю, що кращих авторів детектива у жанрі «нуар», ніж Дешил Хеммет та Реймонд Чандлер, знайти важко. Алістер Маклінн - мій улюблений автор пригодницького жанру.

Це дуже правильна думка-писати,бо є що сказати,бо хочеться щось залишити після себе. І жанр у Вас цікавий) Я теж полюбляю детективи, а саме "нуарний" жанр. Дуже сподіваюсь,що у Вас все вийде!

Дякую!

Вітаю) 1. Зараз працюю над циклом оповідань (чи повістей, як піде) про пригоди приватного детектива. Ідей багато, а от як піде реалізація цього всього, то це питання. Є декілька ідей щодо плавного суміщення детективного жанру та фантастики. Чому вирішив писати? Мабуть тому, що закортіло створити щось своє, реалізувати ідеї (цікаві, як на мій погляд), які можуть бути цікавими і для інших. Виявилося, що це доволі цікаво. 2. Мій жанр - це пригоди, детектив та фантастика. Якщо детектив, то це скоріше детектив в жанрі «нуар». Якщо пригоди, то в стилі Алістера Маккліна та Дена Брауна. З фантастикою все складніше. На інші жанри не зазіхав, хоча все може бути. Деякий час захоплювався історичною літературою: Геродот, Плутарх, Тіт Лівій, Іосіф Флавій. Може, колись, зазіхну і на цю «глибу». 3. Все починалося з Жюля Верна, Майн Ріда, Артура Конан Дойля, Агати Крісті. Потім Герберт Уеллс, Кліфорд Саймак, Роберт Шеклі, Пол Андерсен, Едмонд Гамільтон, Айзек Азімов, Андре Нортон, Роджер Желязни. Тому жанр фантастика мені доволі близький. Серед класиків детектива дуже поважаю Джеймса Чейза, Дешила Хеммета, Реймонда Чандлера. Вважаю, що кращих авторів детектива у жанрі «нуар», ніж Дешил Хеммет та Реймонд Чандлер, знайти важко. Алістер Маклінн - мій улюблений автор пригодницького жанру.

Привіт! По більше б таких людей з такими форматами, поскільки в мене часу не дуже є, хоча є початі декілька творів, в з цим форматом хоч інколи можна бути активним... 😏😏😏 1) Ну...на це питання не знаю про що відповісти, поскільки пункт №3 почти ідентичний, но напишу так... Знаючи те, що я пишу здебільшого поезію, то я стараюсь писати на одному диханні, тому і мої вірші виходять здебільшого без рими, хоча стараюсь, і через це бувають затяжні моменти від початку, і до кінця написання... Прозу я пишу стараючись на одному диханні, хоча в мене є поки що один твір з більше ніж 3 розділи... Тож...для написання твору надо не тільки слова з словника, написані хаотично, но і продумати сюжет, персонажів і дії, що відбуваються в творі, а про це я просто не враховую в час написання... 2) Рідний жанр? Хах! Та він виходить сам по собі по списку написання твору! Є лиш головна ідея, в яку "Ти" хочеш покласти все що в душі тебе турбує. Здебільшості в мене це жанри любовні, і, на воєнну тематику... 3) Пф...якщо казати про читання, то...я окрім шкільної програми читав тільки деякі детективи Блейка Пірса (шкода що є в інтернеті тільки російською мовою😥😥😥), і твори, що пишуть самі від себе автори, щоб дізнатися точно, чи правильно я пишу, і порівнюю "дуже добрі твори"(🤦🏻🤦🏻🤦🏻) з тим, що вони хочуть від читача, і наскільки в мене все ще більш-менш акуратно, в порівнянні з їхніми... А здебільшого я виріс на ТБ детективах і щоб, як наприклад історичних і пізнавальних про природу... П.С.: Прошу не засуджувати мене за мої слова в кінці, но воно так і є...на жаль😥😥😥

Кожна думка має має право на існування, тому жодного засудження) Стосовно довгих творів-згодна, тут має бути детальне поетапне планування, інакше, вся історія може розвалитися десь на середині, коли події не будуть співіснувати разом.

Читав я одну історію, де стільки незрозумілих ситуацій відбувається, що то пздц! Но то я лишаю на те, що то мала дитина років десь 12-14 років...а те, що вона не хоче слухати мої поради - її проблема!

Нажаль,в мережі дуже багато графоманства. Але,кожен має з чогось починати, набивати руку)Будемо сподіватися,що це дійсно тільки початок їх шляху.

Надіюсь...бо таких графоманів є багато і дуже...😥😥😥

Привіт! Дякую за прикольний фомат! 1. Зараз працюю над циклом під робочою назвою "Химери". Ідея роками так чи інакше крутилася у голові, як і багато моїх інших ризикувала піти "у стіл", або просто - сама собі пофантазувати на ніч - але під час чергового обстріла подумала - була не була... І почала писати. Закрутилося. Закінчила редагувати перший том, працюю над другим. Поки є злети і падіння, розчарування і дні коли відірватися не можу. Мені подобаються такі гойдалки, і одночасно я терпіти їх не можу. Може комусь таке знайоме? 2. Мій жанр - пригодницьке епічне фентезі з детальними продуманими світами і складними героями за якими цікаво спостерігати. Це те, у чому я пишу, живу і думаю, хоча читаю багато жанрів - детективи, історичні, психологічні триллери, містика, еротика. Чисте "м'ясо" - жорстокість заради жорстокості - не моє. Має бути світло у кінці туннелю. 3.Зростала спочатку на класиці (тоді іншого не було) - але вже тоді хилило у сторону містики і фантастики. Уеллс. Саймак, Шеклі... А потім сталися "Хроніки Амбера" і "Язва" Наталі Хененберг- і мене затягло у світ фентезі і наукової фантастики. З триллерів мабуть Стівен Кінг -його "Сяйво" - було останньою книгою, від якої снилися кошмари.

Обов'язково додам собі в бібліотеку Ваш цикл! І хоча я не пишу в такому жанрі, але почитати буде цікаво. Гойдалки-це типовий стан кожної творчої людини, думаю. Спочатку тобі здається, що ти створив шедевр, потім-що це повний відстій, починається депресія, а потім світ знову сяє усіма фарбами, коли бачиш, що твої зусилля були не марними, і є ті, хто цінує твою творчість. Просто продовжуйте в тому ж ритмі, і думаю, зовсім скоро, ми побвчимо таки повний цикл "Химери"! Якщо любите детективи та психолоічні трилери-заглядайте до мене, буду рада)

Вітаю) 1. Особливою, певно, виділю «Половину», бо ця історія зі мною вже… 14 років, ого. Багато разів текст першої частини змінювався, а починався взагалі як мальопис. Я з нею дорослішала, герої постійно жили і живуть в моїй голові, думки про сюжет та події мене заспокоюють і приносять задоволення. Мені дуже подобається спостерігати за ними у своїй уяві. Однак, водночас, для мене ця книга завжди була викликом, бо сповнена складної тематики, важких проблем, інтриг, багатьох додаткових сюжетних ліній. Постійно закладаю пазли в кожному епізоді, щоб потім це все зʼєдналося і розкривало таємниці. Плюс загалом ця історія була зі мною в різні періоди мого життя, тому і навчання в медичному надихнуло мене ввести цікаві наукові й біологічні деталі. Не знаю, чи здатна моя книга зацікавити, але для мене вона дійсно особлива. І як художниці мені найбільше хочеться малювати саме моїх персонажів. Навіть сумую, що все йде до завершення. 2. Рідний жанр однозначно фентезі, в різних варіаціях. І люблю романтику. А якщо поєднати, то ідеально. Загалом виходять драматичні історії у вигаданих світах з політичними інтригами, іноді жорстокістю і приправлені романтикою. Хоча я не притримуюсь якихось конкретних жанрів і правил жанру, більше стараюся відповідати законам свого світу. 3. Отут складно, бо немає такого автора, на якого я рівняюсь. Хочеться творити щось своє і унікальне, хоча однозначно надихають такі письменники як Сапковський, Кінг, Мартін.

Вітаю) 1.Загалом, моя перша і поки єдина історія - більше спроба самореалізації та ескапізму, ніж усвідомлений шлях у літературу (із іншою творчістю не вистачило прямих рук і соціальних навичок😅), але, певне, я надто захопився описом того, що відбувається у вигаданому світі, і кожен раз, що я сідаю писати, для мене особливий, і є те саме відчуття, що говориш сам із собою, але іншим. Можливо, трохи душновато і з перенасиченням філософії, але на те і все у світі суб'єктивне) 2. Фентезі/даркфентезі/грім. Так уже сталось, що, як тільки прочитав перше фентезі у школі, то і не відірвався досі, от тільки з віком кордон між світлим та темним трохи розмився, от і перехід у дарк) Та і навряд чи зміг би написати щось із любовних романів чи гумористичного (сам часом таке читаю, просто не зможу писати про те, у чому не надто розбираюсь). А так то мій світ - більше міське фентезі, просто із домішками міфології та питаннями, на які я сам би хотів мати відповідь. 3. Тут все майже однозначно - Макс Кідрук із його надто реальними поясненнями нереальних речей, Джо Аберкромбі із його "Першим Законом" за довгострокову інтригу та описи з розкриттям персонажів, Сапковський з Мартіном - за надто геніальну світобудову, ну, і, наостанок, "Ерагон" Крістофера Паоліні, бо це те саме перше фентезі, що потрапило у руки 12-річному мені. Певне, ще багато чого міг би назвати, але, якщо чесно, сам поки забув😅

Перша спроба-це вже рух,це початок. Ми всі одного разу з чогось починаємо. Найважливіше з усього цього,не покинути одразу. Звичайно будуть і погані спроби,і теми ніби то не ті,але так формується свій особливий стиль,за яким Вас потім і будуть впізнавати читачі. І все те,що описане вище-це не душно і не надто по філософські. Це лише говорить про те,що Ви глибше дивитесь на світ,що слова для Вас не просто набір літер,а інструмент. Тож пишіть, випробовуйте себе в тих жанрах,які приваблюють,в яких Вам "затишно". Я вірю,що крута книга обов'язково напишеться!

1. Кінг. Цикл "Темна Вежа". Було найважче, Але вразило, як він у неї заплів багато деталей з інших творів. Просто, погрався з самою структурою літератури. Вай нот? Зюскінд "Парфюмер" - трохи розім'яв моє уявлення про роль нюансів та відтінків. Буде ще багацько. Так і не згадаєш одразу. 2. Пишу затишне темне фентезі елементами трилера та легкого боді горрору, приправлене чорним гумором та гротеском. Оригінальний світ. Без ельфів та гномів. Ось, власне https://arkush.net/book/24976 Є і переклад першої частини англійською. 3. Так вже вийшло, що я з малечку тягав у матері книжки Кінга. Також, читав Діна Кунца, Кука, Лавкрафта, Діна Фостера, Джима Батчера. До рук, навіть, Лорел Гамільтон трапляла. Хоча, з міського фентезі мені "Файли Дрездена" більше до вподоби.

Нарешті хтось згадав про трилери)дуже приємно побачити колегу по жанру,нехай і частково)Тепер хочу прочитати щось із Вашої бібліотеки)

В мене одна книжка українською, на зараз. Приємного)

1. Хеллоу, я ще нічого не встигла написати до кінця. Тож поки пишу першу новелу "Доглядач парку з відкритого космосу". І вона дається мені складно. Не писала з підліткового віку. Тоді це було легко. Тепер кожного разу у голові якийсь ступор. Доводиться тридцять разів видаляти перше речення, коли сідаю писати. 2. Мені подобаються історії, що відбуваються в нашому світі, але з фантастичною родзинкою. Магічний реалізм? Напевно. Але не такий, як у Маркеса. Детектив, трилер — теж моє. 3. Я в захваті від "Оповіді служниці", "Культ" Дереша, "Ворошиловград" Жадана. Хотілося б вміти щось таке, але розумію, що це довгий шлях, тож поки почала з чогось жанрово простішого та коротких речень))

Можливо потрібно больше планування деталізації перед написанням?Є ті,хто сідає і просто пише,а є ті,кому потрібно спочатку мати чітку послідовність подій,розписати персонажів,структурувати свій всесвіт. Все обов'язково буде,просто потрібно виділяти собі первний час на творчість,надихатись чимось схожим в жанрі, і текст піде сам. Застій буває у всіх, а це не вирок. Я вірю в те,що у Вас все вийде,і ми обов'язково прочитаємо "Доглядача парку" повністю!

1. Вітаю сердечно! «І так буває, чоловік, що вимкнув Кремль». Вона «особлива», бо перша. Пишу про життя, вибір і межу, за якою звичні речі перестають працювати. Мої історії - про людей, які опиняються там, де доводиться переосмислювати все. Іноді вигадка - це лише спосіб сказати правду. 2. Мені ближчий реалізм із елементами фентезі. Пишу про життя, яке іноді виходить за межі звичного. Найлегше даються історії, де є людина, її вибір і внутрішня боротьба. 3. Останні роки я більше читаю фахову літературу, адже я медик. Те що читав в юності, вже майже стерлося з пам’яті. Але мене справді вразила книга Бессела ван Колка «Тіло веде лік» - після неї дійсно виникло саме те відчуття: «Дідько, як він це зробив?»

Вітаю,колега! Я також медик,тому розумію,як допомогає наша професія у моментах написання,де потрібна точність або якісь специфічні знання. Стосовно Вашої книги-мені сама назва вже душу гріє,хочу прочитати)

1. Та, що пишу зараз - "Настане день, і лис води нап'ється". Це впроцесник, що для мене не характерно, до цього думала, що не наважуся писати й викладати по гарячих слідах. До того ж це текст про важкий і болючий вибір на фона катастрофи, а я таке люблю) І несподівано для себе дуже полюбила героя, думаю колись до нього повернутися. 2. Міське фентезі, хард фентезі, соціальне фентезі. Хоча хараз пишу хард сайфай, несподівано для себе) 3. Ле Гуїн "Ліва рука пітьми", "Більше за імперії й повільніше". Ле Карре "Шпигун, вийди геть!" та "Шпигун, що прийшов з холоду". Весь Азімов. Колін Маккалоу "Володарі Риму".

Дійсно дуже інтригує вже навіть на стадії анкетних даних. Впевнена,книга вийде прекрасна!Маю бажання прочитати!

Дякую! А я прочитаю ваше, як тільки Аркуш перестане падати.

Привіт. Пишу одну єдину книгу - вірніше писала. Зараз ця книга на паузі. Все дуже банально - в 35 по вуха закохалася в одруженого чоловіка. Думала, що це любов всього мого життя. Складні, одночасно неповторно емоційні та надривні стосунки. Коли розійшлися, мій роман допоміг вижити. Писала його для Нього і для Себе з надією, що завдяки цій писанині все ще можна повернути, або як мінімум зберегти на папері.

Не зупиняйтеся,дуже часто саме біль та емоційний прорив-є тим потоком натхнення та музи,коли дійсно є що сказати цьому світу,є чому навчити інших,яку дати пораду.

найскладнішою своєю книгою вважаю Київ у гарячці виключно через те що там доводиться маніпулювати історичними фактами на рівні серйозної академікині лол а щодо того чи змінюють мене мої тексти то звісно ні бо це ж я їх пишу

Академікине, вітаю Вас 😁😁😉

Часто тексти змушують нас змінюватись,тому що під час написання,ми проживаємо ці історії, деякі з них є автобіографічними,тому частина їх задишається в нас саміх,і навпаки. Але це,звісно,суто моя думка.

Є багато книг і багато авторів, але серед них є один особливий тип. Вони пишуть не просто історії, між рядків можна побачити їх самих, по своїх суті вони інколи пишуть книги-листи. Колись давно в мене в руках опинилася одна з таких книг і через багато років сама лише пам'ять про книгу і самого автора допомогли мені знайти своє світло в темряві. Саме ця книга для мене особлива. Моя перша книга це також лист, тільки у відповідь. Запалений вогник з надією що вона його колись побачить. Мої читачі здебільшого прочитають лише красивий текст але це не просто слова, це мій шлях крізь персональне пекло із якого я вийшов із вогнем у руках. Саме тому я не збираюся припиняти свою діяльність. Це мій спосіб лишати після себе сліди на снігу.

Дуже сильний відгук,дійсно. Багато людей читають,щоб відпочити,вибираючи щось легке. Невелика частка людей дійсно люблять складні тексти,щоб потім обмірковувати логічні цепочки, сюжетні повороти та інтриги,тому складні книги не для всіх. А надважкі тексти,типу тем війни,душевних страждань та автобіографій-взагалі окрема тема. Тому,я Вас дуже розумію.

1.Дочка Ворона. Мене за неї забанили, я написала там стільки багниська про війну, лицемірство і зраду, що мене аж вернуло, а це тільки 60% книги, вбивство сина і викинуть помирати ветерани ще попереду. Важко, більше року її пишу, ніяк не можу дописати. 2. Горрор плюс фентезі. Починала з першого, а друге допомагає. Не люблю писати про світ без магії, бо якийсь він нудний. .3 Стівен Кінг багато книг, решта авторів фрагментарно. Париж Резерфорда навчив зв*язувати покоління та епохи, Стокер трохи повчив атмосфері готики, я ж його Дракулу переписую у теперішніх "Трояндах", трохи Брати Грім, мала видання їхніх казок без цензури.

Знаєте,такі книги завжди дуже важкі,але вони такі потрібні,як в принципі,так і зараз. Особливо зараз. Люди не мають забувати все те,через що проходять люди,наша країна. Я теж думала над таким текстом,хотіла написати про дітей в умовах війни,але поки розумію,що не готова до цього. А Ви велика молодець,не кожен здатен писати такі важкі тексти,переживати їх наново.

1. По суті перше оповідання, яке писалось під конкурс - "Відьмине поріддя". Чому? Бо не планував писати в жанрі темного фентезі. Але виявилося, що є що написати. Але "особлива книга", ще тільки в процесі розробки - частина з цього циклу - жанр сучасної містики (міських легенд) - "Там на незвіданих стежках". Про незвичайне, те що живе поряд з нами - і що ми не помічаємо. 2, Основні жанри - темне фентезі та містика. Додатково - фантастика. 3, Толкін - "Володарі кілець ", Урсула ле Гуїн з циклом Середземномор'я, Андре Нортон, Желязни та Сапковський, З фантастики - Френсіс Карсак з його "Прибульцями з нізвідки", Гайнлайн, Гамільтон, Бредбері, Азімов та ще ціла плеяда класиків минулого століття.

Дуже крутий жанр!Мало знаю авторів,хто пише подібну якісну літературу,тому це дійсно круто. Міські легенди завжди цікавлять,тому що вони унікальні, в кожному регіоні є щось своє. Не зупиняйтесь! Ви потрібні цьому жанру)

Дякую за добре слово)

Доброго вечора всім! Дуже люблю всілякі анкети й опитування, тож скористаюся нагодою і трохи попіарюся :) 1. Особлива книга — це моя напів-автобіографічна повість "Мир і Мара", в яку я щедро додала деталей з життя сучасних українських емігрантів у Польщі. Попри це, вся історія майже повністю вигадана — я, на відміну від головного героя, натурниць не шукала і зі стригами не зв'язувалася😉 2. Мій улюблений жанр — міське фентезі, часто з етнічними мотивами. Для мене це не просто жанр, у ньому відображається мій світогляд, моя життєва філософія і щира віра в дива. 3. На чиїх книгах зростала? На всіх, що погано лежали, зокрема на Гаррі Поттері й татових роздруківках Корану. Ніжно і трепетно люблю книжки братів Капранових, які показали мені, що іноді найкращою сценою для надзвичайних подій може бути непримітна українська вуличка. Люблю почитувати щось історичне, на приклад Сенкевича; а особливе місце в моєму серці займають грецькі міфи. Вашу історію, пані, ще не читала, але маю надію, що в найближчому часі до неї дістануся)

Бачила Вашу книгу у добірках,здається,тепер хочу прочитати точно) Етнічні мотиви-це така рідкість зараз,особливо якісні,з нотками містики або міфології,тож Ви обрали дуже гарну нішу,щоб додати в неї нашу вітчизняну літературу. Я щиро бажаю Вам натхнення та успіхів!

Дуже дякую!

1. "Без чорного папуги", бо до неї писала виключно позитивні та такі історії, які закінчуються позитивно. 2. Живу в затишному етнічному фентезі, куди прийшла з фентезі історій але інколи подорожую в історичний жанр, з нещодавна нанесла на мапу детективний жанр. 3. З фентезі орієнтирами є Джоан Роулінг , з історичних Болеслав Прус ("Фараон" бо люблю історії про Стародавній Єгипет) і все ніяк не дочитаю "Шьоґун" Джеймса Клавелла. З детективів - Агата Крісті, Артур Конан Дойль, Ю Несбьо ("Таргани") та Моріс Леблан (історії про "джентельмена-крадія" на ім'я Арсен Люпен). Хоч і не пишу в жанрі гумору, але фразу "Дідько, як він це зробив?" хочеться приписати Шолом Алейхему, його коротким історіям та романам "Пісня над піснями" та "Кривавий жарт".

Додам Ваш твір собі та прочитаю) Щодо історій на тематику стародавнього Єгипту-це також моя слабкість,з дитинства люблю міфологію та історії,навіть у свій час почала писати книгу на цю тему,та покинула.

Доровки. В цілому крута ідея, та не знаю, чи зацікавить когось моя творчість. 1. Я до того, як почав писати "Танок зеленого полум'я" (яка теж ще не завершена, опубліковано лише 5 розділів), багато яких намагався створювати і та, над якою я працюю зараз — найскладніша, та приносить поки що мені найбільше задоволення. В мене з 10 років багато ідей для фентезі, і "ТЗП" (так скорочую я повну назву) об'єднало все в один цільний сюжет, який я якраз із задоволенням і розвиваю. Але прокинувся я "іншим" після того, як знайшов художницю, над якою ми працювали над мальописом в стилі манги "Гнів та Гордість". Створили лише 8 сторінок, далі проект заморозився, але це був перший для мене проект, який вийшов за рамки моєї голови і створювався не тільки мною, тому навіть незакінчена моя робота в мене викликає дику мотивацію. 2. В мене взагалі багато планів на майбутнє: і детектив написати нуарний, і постапокаліптику, і навіть романтичну повсякденність з елементами фентезі (якраз мальопис "Гнів та Гордість"), та більш за все я полюбляю фентезі. Я завжди тікав від реальності думками, і саме цей жанр найбільш далекий від неї завдяки своїм істотам та магії. 3. Звісно, Джордж Мартін, Анджей Сапковський та Джоан Роулінг. Ці три людини занурили мене у світ книг, бо до того я взагалі не любив читати, а після їхніх творів я зрозумів, що книги — це цілі світи й що мені теж треба свої власні втілювати в такий самий вигляд. А як щодо вас? Цікаво й про вас дізнатися також.

Ну от мене, вже як мінімум і зацікавили) тепер додам собі до бібліотеки та ознайомлюся найближчим часом. Мені дійсно цікаво, чим живуть інші письменники, як виглядають їх світи. Це як побачити все їх очима, чудовий досвід. Про мальописи, дуже цікаво, але шкода, що проект заморозили, мав би вийти гарний матеріал. Немає можливості наразі закінчити цю роботу? Щодо мене: я обрала для себе жанр трилеру, бо мені подобається досліджувати темні куточки людської суті, я дуже полюбляю True Crime, мене цікавлять складні, заплутані справи, причини скоєння злочинів та їх наслідки. Як на мене-це найкращий психологічний портрет людини-її вчинки. До того ж, я сама медик за фахом, і багато чого бачила на власні очі, тому цей жанр обрав мене сам, можна так сказати)