Про здатність розуміти.

Це, фактично, повторення одного з колишніх блогів. Але тема архіскладна - я її підіймав на зустрічах своєї "масонської ложі" минулого тижня))

Мова йде про здатність розуміти.

 Коли ми читаємо щось. чи слухаємо когось - дуже часто ми неуважні. Ми не намагаємося зрозуміти, що хоче сказати людина.  Ми її не слухаємо. А якщо слухаємо, то не чуємо. А якщо навіть і чуємо, то не завжди розуміємо. І навіть не намагаємося прояснити 

Тому діємо реактивно, чіпляємося за тригери, приписуємо людині свої думки та фантазії. Клеїмо ярлики.  Створюємо образ ворога чи монстра. Який часто не має відношення до реальності.

Здатність слухати, чути, бачити, розуміти, уточнювати - складна праця. Без якої неможлива побудова стосунків, родини, бізнесу, країни.. Яка потребує великих зусиль.
 Тому більшість людей, серед них і я, часто діють реактивно. Бо  з "ярликами" та "штампами" жити простіше - ось тут "свої ", а ось тут "чужі".   Чорно-білий світ. Світ Орвела.

На цю тему вже доволі стара мініатюра про сучасне спілкування в блогах, яку до речі заблокували на рожевій платформі))))

https://arkush.net/book/43694/1

Все написане - фантазія автора. Будь-який збіг з реальними людьми чи коментами випадковий....