Синдром "стерильного життя".

Ага, а як зворотній бік цього з'яаилась купа персонажів, що в кожному власному хамстві чи тролінгу бачать "чорне духовне вчительсьво" та "розвінчання его". Отак буквально ходять інтернетом (чи навіть просто містом) і докопуються до людей на рівному місці створюють конфлікти. А спитай "нафіга?", а воно тобі "заради духовного зростання". Ось такі теж бувають "духовні люди". Якось відлюдники мені все ж миліші...

Згоден з вами повністю.) Сам іноді ходжу і "докопуюся" до людей на "рівному" місці))

Та я помітив. Я теж звісно докопуюсь, але хоча б не кажу що це "духовність"))

Як казав Гейне - негідники завжди маскують свої мерзенні вчинки прикриваючись ідеями релігії, моралі та патріотизму)) Бачите, навідміну від мене, - ви чесна людина, без подвійної моралі)))

Немає нічого однозначного. Немає нічого універсального. Немає нічого ідеального. Якщо хтось викреслив вашу думку, це не означає, що він немає критиків до яких дослухається. А ще ви дуже помиляєтесь стосовно йогів та нірвани. Йоги нікого не викреслювали. Вони прагнули до рівня контроля, коли жодний зовнішній подразник не збиває їх з внутрішньої рівноваги та цілі до якох вони прагнуть. Це не означає "не чути" інших, це означає "мати непорушний спокій у душі". Для досягнення такого стану вони багато вчаться та слідують критиці свого майстра. Не варто вважати кожну неприємну думку натільки ж вагомою, як думка майстра. Не варто вирішувати за інших, що для них є щастя 😏

Ідеальне є. Як і однозначне. Нічого не скажу стосовно нірвани бо не в темі , але стосовно йогів у вас доволі поверхневі уявлення. Те що ви описали - про не відволікання на зовнішні подразники - називається в аштанга йозі ( а саме цю практику розуміють під йогою західні люди) - дхарана - концентрація ( шоста сходинка). Але щоб аштанга йог міг перейти до дхарани- він має практикувати відречення - вайрагю. І для цих йогів це включає і відлюдництво. В інших традиціях - це може бути по іншому.... Стосовно всього іншого - утримаюся від коментарів

вибачте, але ви по ходу переставили місцями причину та наслідок... це токсичні критики намагаються створити ідеальний на їх погляд світ, а не ті, хто уникає цієї непрошеної критики... звісно ж, я могла неправильно зрозуміти вас, але мій висновок базується на тому, що авторів більше полощать за неправильні ідеї, сюжети, героїв тощо, а не критиків - за те, що вони читають через сторінку і міряють все своїми власними травмами (і далеко не тільки це)

здається, він мав на увазі трошки інше: відсікаючи все що "не подобається" залишаєшся у вузькому колі, де всі з усім погоджуються і це може психологічно і приємно, але розвитку нема.

Так

я так і зрозуміла) але у відсікання є причина - і вона не в тому, что хтось вирішив не розвиватись, а в тому, що кожна перша купка л-а чомусь стала вважати себе великим вчителем та вказівником вірного напрямку.. як на мене, то більше шансів розвитку буде при відсіканні токсиків, а не від спілкування із ними... та і пост про "ідеальний світ навколо себе", а не для всіх.. а ті хто лізе з критикою, вони намагаються всіх підвести під власні потреби.. різний масштаб) та і я б сказала, що в світі взагалі немає лише одніє сторони ні в чому, відповідно кожен раз, коли лунатиме думка, яка розкриває погляд на якусь проблему лише з одніє сторони, у відповідь будуть летіти коменти "я не згоден"... але це не тому, що думка неправильна, а лише через її однобокість... ой... наговорила))) сподіваюсь, змогла пояснити чому так відповіла) і що мала на увазі

" більше шансів розвитку буде при відсіканні токсиків, а не від спілкування із ними...." - ну тут не тільки я з вами незгоден - а й багато, психологів та різних вчителів. Саме "токсики" - допомагають нам попрацювати над собою і своїми якостями. Що не можливо в "комфортній" атмосфері. Але для роботи над собою потрібно мати певний внутрішній ресурс та настрій. Без якого з краще дійсно з ними не контактувати

Погоджуюся в певній мірі. Ваші тези не заперечують мої .Просто ви дивитеся під іншим кутом. І таким чином розширяєте наше бачення. Адекватність критиків теж важливий момент

так, я не заперечую ваші слова, просто як на мене, то важливо чітко розуміти, що є причиною, а що є наслідком.. інакше проблему не вирішити) це як з лікуванням симптомів, в той час як хвороба прогресує далі і, до речі, ще момент, а навіщо критика тим, хто пише просто по кайфу, кому нафіг не здалась мрія стати письменником, кому не треба розвиток в цій сфері (і у всіх інших, де їх намагаються повчати)? чому всі, хто лізе із своїми повчаннями, не питають для початку, а чи потрібна людині (я не тільки про письменництво) ось така поміч? людина і тільки вона сама вирішує в якому світі їй жити.. це її право... буде він пласким та ілюзорним - то й що? це її вибір.. її досвід

Тут я з вами погоджуюся. На критику потрібно отримати, по суті, "дозвіл" від того, кого ти збираєшся "критикувати". Якщо тобі такий дозвіл не давали - то це наглість, хамство та перехід, як в нас люблять говорити, кордонів. Тому, дійсно, для тих, хто пише, так би мовити, "для власного задоволення " - критика, як п'яте колесо у возі. Але мусимо розуміти, що якщо ми викладаємо твори у публічний простір - то кожен може висловити свою думку стосовно вашої творчості. І це право цієї людини. Яке не можна по суті забрати.

як не крути, а коли вибираєш лише один варіант, то автоматично дискримінуєш інший.. а всім не вгодиш))) якось так)

Краще не шукайте щастя в інших людях, шукайте його в собі. А стосовно зростання, навряд критика допоможе. Зростання можливе шляхом саморозвитку, а він у кожного різний.

Один з відомих йогів казав : «Ті, хто знаходять у мені недоліки і критикують мене — мої найкращі друзі. А ті, хто прославляють і хвалять мене — мої найлютіші вороги, тому що вони роздувають мою пиху».

Йоги це про аскетизм і досягнення нірвани, часом навіть через самоприниження. А в творчості потрібен певний нарцисизм, бо інакше ви так і не вилізите з критики і самокритики.

Аналіз критики та рефлексія - це може зробити з письменника майстра. А нарцисизм - навряд. До нірвани, до речі, прагнули будистські монахи. Йоги - до мукті - звільнення.

Ну, не важливо до чого вони прагнули, назва суті не змінює. Критика — це лише бачення вас іншою особою, якщо ви почнете змінювати свої тексти під впливом чужої критики, вони більше не будуть вашими.

Якщо мені вкажуть на граматичні помилки в тексті, чи логічні прогалини - то не варто сприймати таку критику. Це вже буде не мій текст.))) Оригінальний - має бути з помилками і з сюжетними дірами

Раніше була культура честі, потім була культура гідності, зараз набирає обертів культура образи. Nuff said. Яка культура буде наступною - питання, є кілька теорій, але будемо подивитись. Цікаво

Окрім культури "образи і токсичності" можна додати культуру "відміни". Як в казці - чим далі тим страшніше та цікавіше...

Ну це як би і є культура образи. При культурі честі якщо є конфлікт мусиш відповісти сам і негайно. Культура гідності - не зважаєш Культура образи - радісно залазиш у роль жертви/голосно обурюєшся/залучаєш третіх осіб

Раніше це називалося - "писати донос". Тепер називається -"скарга адміну".))

Писати донос — це несправедливе звинувачення іншої особи. Бути терпілою, аби не бути "донощиком" — теж вибір, звісно

Практично всі, хто писали доноси писали "правду". Так їм принаймні здавалося ))

Все відносно. Якщо на сайті якийсь кацап буде розповсюджувати свою кацапську пропаганду, то не треба писати скаргу відміну, бо то донос? Усе це відгомін совкової свідомості. Писати доноси — так само, як і ставати терпілою, щоб не стати донощиком — усе це сторони однієї медалі.

Навісити ярлик - "кацапська пропаганда" - дуже зручний спосіб розправи з неугодними. Навіть доказів не потрібно. Достатньо назбирати зграю підтримки. І накидати скарг адміну. Зустрічав неодноразово.

Ви маячню пишете!

"Маячня" - це емоційна оцінка. Давайте повернемося до раціональної та логічної дискусії. Що саме ви вважаєте помилковим в моїх тезах?

Вже не один раз стикався, що пишуть скарги , вішаючи ярлик оцієї "кацапської пропаганди". Дуже зручний спосіб для розправи з неугодними. Адміни часто не розбираються - а просто на всяк випадок блокують- якщо бачать багато таких "скарг -доносів"

Я б поправив. Скарга адміну коли правила справді порушується, це норм) Не норм, коли шось суб'єктивно не подобається, а звинуватити сильно хочеться)

Досвід підказує, що відбувається саме так: хтось нам не подобається - а звинувачення завжди можна притягнути за вуха. Як совкове : була б людина - стаття (кримінальна) знайдеться...