Черговий відірваний від життя блог

Чесно кажучи я трохи стомився. Можливо мене останім часом було багато на аркуші тому дам вам відпочити.
Сьогодні я б хотів розібрати одну просту істину.
Якщо хтось розчаровується в людях, обирає що більше в них темного він не розуміє, що єдиний вибір який він може зробити - це вибір щодо себе.
Помічали, що якщо вам не подобається якась людина, ви готові піти проти неї на більш радикальні чи неприємні їй міри.
Про що я?
Слідкуйте за собою. Весь наш вибір, навіть з приводу інших, це вибір того, що робити нам.
Як би пафосно це не звучало - не розчаровуйтеся. Просто цим рішенням ви надаєте собі санкцію зробити щось погане, оскільки ваша дія вже нічого не змінить бо загальна картина програна.
Ні.
Наше особисте рішення завди має вагу. Завжди.

Для тих, хто зумів угледіти в цих словах заклик не вбивати росіян, а такі будуть, знаю напевне.
Захищати себе потрібно, скажу навіть більше знищення ворога і агресора підтримує навіть Біблія.

Єдине. Ми не маємо робити це заради задоволення чи фанатизму.
Так, вимушена міра.

Для чого це нам? Допоможе тримати в балансі власний світ.
І хто сказав, що вимушені міри не можуть бути строгими?
Навіть дуже. Ситуація того вимагає.
В деякій мірі нам дійсно не залишили вибору.