Корисні поради по вичитуванню текстів

Вітаю, шановні аркушомешканці. Наразі працюю з колегами над книгою, і довелося зайнятися взаємовичитуванням. В процесі помітила типові помилки, яких припускаються автори через нестачу досвіду, бо ніхто про це не розповів. В школі такому не вчать, а в універі й поготів. Свого часу довелося самій до цього дійти, отже ділюся.

1. Типова помилка — намагання щоразу інакше називати героя, щоб уникнути тавтології. Наприклад, він спершу хлопчик, далі хлопець, юнак, малий, темноволосий… Так робити не варто. Це збиває читача з пантелику, він перечіпляється о слова. Щоб уникнути повторів у кожному реченні перефразовуйте. Краще обрати одну форму. Наприклад, хлопчик. Нехай він скрізь буде хлопчик. А ще краще ім’я + він + перефразування. Між тим, синоніми — це прекрасно. Замість того, щоб написати вкотре "йшов", використайте "чимчикував", "крокував", прямував" тощо. Сайт-словник "Горох" та решта ресурсів вам допоможуть.
2. Вичитуючи текст, шукайте короткі відповідники сталих словосполучень. Наприклад: кожен раз — щоразу.
3. Зловживання словом «був», «мав». Тут один рецепт — зустріли його у своєму тексті при вичитці й перефразували. Наприклад, "Він був одиноким чоловіком" — "Він самотній".
4. Нагромадження дієприслівникових зворотів та складні «триповерхові» речення. Речення не мають бути виключно простими, але й накручувати не варто. Щоб перевірити його на звучання, прочитайте вголос. Не вистачило дихання — треба розділити.
5. Перевантаження прикметниками. На один іменник, максимум один прикметник. Звісно, це не залізне правило, дотримуючись його ви можете підкреслити щось важливе, додавши «колориту», але не в кожному речення намисто прикметників.
6. Помилки в прямій мові. Просто повторіть правила.
7. Росіянізми. Їх надзвичайно важко виловлювати, бо ми з дитинства чуємо забагато тієї мокшанської мови, тому перевіряйте сталі вирази. Наприклад, залився фарбою (почервонів) — це калька з рос. від «залился краской».
8. Показуй, а не розповідай — золота максима. Часто зустрічаю сцени, які можна гарно соковито показати, а написано, ніби синопсис (короткий сухий переказ дій).
9. Метафори — гарна річ. Але коли в кожному реченні, то занадто.
10. Штампи — зло. Вони вказують на недосвідченого автора, який копіює авторитети. «Блакитноокі красуні», «дзвінки джерельця», «співучі соловейки» — штампи. Чистить від них тексти. Шукайте власні порівняння.
11. Зайві слова, а часом цілі речення та звороти. Перевіряйте — прибираєте підозріле слово чи шматочок тексту, і читаєте вголос. Відразу зрозуміло чи воно там взагалі потрібно.
12. Розрізняйте тире та дефіс. Найкраще використовувати довге тире, або розібратися з правилами й використовувати коротке там, де це доречно (не дефіс).
13. Пишіть роботу над помилками, тобто, якщо у вас є типові помилки — виписуйте ці слова, чіпляйте над столом чи на холодильнику і вчить. А як ви хотіли — писати, то праця.
14. Користуйтеся програмами перевірки, такими як: https://languagetool.org Її, до речі, можна встановити як плагін до гугл-документів.
15. Вичитуючи сумнівайтеся в кожному слові, дбайливо до нього ставтеся та плекайте.
    Не забувайте, коли текст відлежиться — дивишся на нього новими очима. Ніколи не публікуйте свіже, щоб не переживати сорому згодом. Мінімум три дні пауза, вичитування і лише тоді публікація.
    І дуже допомагає читати вголос. Та це ж і так всі знають 😉 Тож працюємо і прагнемо до грамотних текстів. Жоден видавець не читатиме неграмотно написаний рукопис в пошуках глибоких думок. Повірте, якби ви не постаралися, редактору буде з чим працювати, але працювати з засиллям помилок та безграмотністю ніхто не візьметься. Простіше написати наново, чи пошукати грамотного автора.

Зберігайте та діліться, бо чим ділимось, те й отримуємо.