Життя — це низка ударів. Іноді — буквально)

Нова глава вже тут!🔥 І якщо ви думали, що героїні було важко раніше — забудьте.

У цій частині ми занурюємося в справжній «двіж». Коли я писала сцену в камері, мені самій було важко дихати. Але знайте одне: Алекс не та, хто здасться без бою. Навіть якщо цей бій здається програним заздалегідь.

Зверніть увагу на ці чарівні зірочки *** у тексті. Це не просто роздільники між абзацами. Це — ваші маркери часу.

У наступних главах (і в тій, що щойно вийшла) минуле і теперішнє почнуть переплітатися, змінювати одне одного і перетікати одне в одне. Часом межа між тим, що було, і тим, що є, ставатиме дуже тонкою.

Тож маленький виклик для вас: спробуйте розібратися, де минуле, а де теперішнє, ще до того, як це стане очевидним. У цій главі я вже залишила перші такі дзвіночки-підказки 😉

Діліться в коментарях: чи вдалося вам одразу вловити, де розгортаються спогади, а де — реальність камери? Ну і як вам «сюрприз» від Майстра?

Чекаю на ваші думки в коментарях👇✍️