За літо активної роботи у мене назбиралося як думок, так і матеріалів. Тому темою сьогоднішнього блогу є використання артефактів у фентезі.

Відсилки до міфології чи героїчних епосів додають фентезійним книгам глибини і змістовності. А використання історичних артефактів, як моделі для створення елементів твору, допомагають краще і детальніше описати вигляд і властивості їхніх магічних “побратимів”.

Для прикладу, розглянемо Єдиний Перстень із “Володаря перснів”, всім відомого епічного роману Дж. Р. Р .Толкіна .

Теорій щодо прототипів Персня існує декілька, але багато вчених схиляються до думки, що для створення такого сильного образу Толкін почерпнув натхнення з англосаксонської та давньоісландської літератури, зокрема з поеми “Беовульф”. Інша теорія полягає в тому, що його надихнув перстень Сільвіана. Це римська золота каблучка, знайдена у 1785 році у Великій Британії, що датується прибл. IV ст. н.е.

Єдиний Перстень, що символізує абсолютну владу, правив рештою Дев’ятьма Перснями Влади. Володар Мордору Саурон викував його особисто з метою знати і впливати на думки носіїв інших Перснів. Перстень виготовлений із золота і не інкрустований коштовними каменями.

Після загибелі Саурона Перстень потрапляє до різних власників і має здатність контролювати їхню волю. Цей артефакт неможливо знищити, лише, якщо кинути його в жерло вулкана Ородруїн.

Окремо слід відзначити гравіювання на Персні, нанесене Сауроном і виконане “чорною говіркою” — мовою, створеною ним для слуг Мордору. Напис зроблений “тенгваром” ( тенгвар — вид писемності ельфів) і помітний лише при нагріванні, наприклад, при контакті з вогнем.

Будучи філогом і лінгвістом, Толкін винайшов мови для своїх світів, в тому числі і “ельфійські мови”, для створення яких він переважно компонував латину, фінську і валлійську (уельську). Але “чорну говірку” він навмисно створив, як різку і неприємну на слух мову, що символізувала злу природу Мордору, і сам ставився до неї негативно.

Як бачимо, така вражаюча кількість деталей, використана для створення образу центрального елементу сюжету “Володаря перснів”, робить цей артефакт дійсно магічним і загадковим, а сам твір з фантастичним світом, наповненим як мальовничими так і похмурими локаціями, і яскравими персонажами, на мій погляд, ніколи не втратить популярності.

Порівнювати свої твори із творами професора Толкіна я, звісно, не збираюся. Для написання робіт такого рівня і масштабу потрібно бути людиною великого розуму і мати відповідні знання і досвід. Проте авторів Аркуша об’єднує спільна мета - розвивати і покращувати письменницькі навички і робити наші тексти приємними для ока читачів.

Тому, вважаю, що наслідування прийомів, застосованих у шедеврах світової літератури, не буде зайвим і тільки покращить якість роботи.

Нещодавно я опублікувала розділ “Трикутник” моєї “Вампірської історії”.

Я вдячна усім своїм постійним читачам за коменти, вподобайки і підтримку! Я ❤️ моїх читачів! 🙌

Запрошую всіх, хто ще не знайомий з “Історією” до прочитання через цей блог.

Оскільки в “Останніх оновленнях” мій твір не відображається, посилання на книгу тут: https://arkush.net/book/35662 Посилання на розділ тут: https://arkush.net/book/35662/42

Отже, про трикутник.

Щоб додати тексту конкретики, я знайшла певну корисну наочну інформацію, тісно пов’язану з тематикою та ідейністю цього розділу. В пригоді стали фото прикрас з поховання із стародавнього міста Ур, оригінали яких на сьогоднішній день знаходяться в Британському музеї, Музеї археології та антропології Пенсільванського університету у Філадельфії, штат Пенсільванія, та Національному музеї в Багдаді.

Важкі в’язки намиста на фоні білої драпіровки у мене чомусь викликають асоціації з традиційними українськими прикрасами. Навіть кольори схожі.

Британський археолог Леонард Вуллі знайшов ці коштовності на розкопках міста Ур в 1928 р. Прикраси пролежали там 4500 років. Найбільш вірогідною версією є те, що вони належали служницям жриці або ж цариці Пуабі.

Зазначу, що саме із статусом Пуабі є плутанина. У деяких джерелах вона значиться як жриця, в інших - цариця. Мої англомовні джерела стверджують, що вона все-ж таки була царицею. 

Також Вуллі знайшов прикраси і самої Пуабі, на її останках. Причому схожі аксесуари носили всі служниці та інші жінки з її оточення. Вуллі бідкався, що йому вже осточортіло знаходити одне й те саме. Таких наборів він віднайшов щонайменше двадцять.

Шумери, подібно до інших культур і цивілізацій, шанобливо ставилися до богів загробного світу. При похованні родичі померлого залишали їм щедрі дари, щоб задобрити і хоч якось покращити існування мерця у потойбіччі.

Я частково використала ідею дарів у розділі, оскільки в тексті напряму задіяні боги месопотамського загробного світу.

Але прототипом для головного елементу “Трикутника” послугувало ось це зубчате намисто:

Використання намиста-артефакту, зібраного з трикутників, дозволило мені в деталях зобразити прикрасу, яку носила богиня потойбічного світу. Також я прагнула передати мотив трикутника і виразила його в двох додаткових аспектах, які доповнюють ідею і створюють цей самий “трикутник”.

Заодно я додала в елементи одягу богині ось такий пояс із колекції прикрас Пуабі. На мою думку, такі деталі, “списані з реальних артефактів” урізноманітнюють текст.

Цей розділ є останнім у серії “Сепія”. Всі елементи декору і сеттингу ми бачимо очима ГГ, яка сприймає світ через сепію, про яку я писала раніше. То ж, щоб передати кольори і відтінки, довелося робити акценти на її відчуттях та енергетиці, яку несли в собі прикраси.

І ще кілька прикрас, щоб розважити читачів цього блогу. 😀

Прикраса на фото має досить сучасний вигляд, ніби із розкладки з сувенірами. 😀

Ще ось таке шумерське намисто:

А це вавилонське намисто:

І соломинка для напоїв. Не дуже добре видно, але все ж.

Зазвичай в Шумері через соломинку пили пиво. 🍻 Ми ж п’ємо пиво з кухлів, ну а дехто і з пляшки жлуктить.

З артефактами у мене все. Сподіваюся, читачам було цікаво переглянути зображення.

Щодо “Вампірської історії”, то вона поступово наближається до завершення. Але оскільки цей твір сповнений пригод, то як завжди, все не так просто. І далі буде… 🙂

Зараз я переглядаю чорновики і дописую недописане. Наступне оновлення планую орієнтовно під кінець вересня, коли гарненько все відредагую.

Сподіваюся, протягом цього часу ви будете надихатися творами літератури і мистецтва і створювати свої неповторні чарівні світи 🙂

Дякую за прочитання блогу. Я як завжди рада коментарям!