Що небудь 2

Вечір в хату! Якщо це не важка для Вас тема, і Вам норм відповідати навіть на дурницю, хотілося б дізнатися про якісь кулінарні шедеври на кшалт ''із ніх...я - дох...я''. Якраз під мій порожній холодильник😁

Колись у двадцять другому ми були під Сіверськом. Нас відправили окремим взводом під моїм командуванням. Це був початок, тому відбувався лютий бедлам, особливо із забезпеченням. У нас не було навіть води. Ми стояли біля ангарів, де були зелені чани із дощовою водою. І от якось приходить командир гармати з позивним «Браконьєр». Щось ми із ним обговорили, і він каже: «У вас є чай?». Хлопці кажуть: «Зараз», — набирають із чану воду і ставлять на вогонь. Він, у свою чергу: «Фу-у-у, як ви можете це пити!». А ми сидимо й думаємо про те, що він уже тиждень їсть їжу, приготовану на цій самій воді. А взагалі тушняк (обов'язково відкривати знизу, бо там менше жиру) І запитати *Прозорою".

Нє, у мене зараз жорсткий економ-клас, тушонка дорога. Думаю перестрибаю кілька тижнів на воді з медом. А з Ваших особистих спостережень: якого найбільшого трешу ще й досі дотримуються цивільні?

Яєчня з томатами. Дешево, ситно і має усі базові речовини. Я так майже пів року жив, раз на тиждень борщем, лиш, заправлявся у пх.

Дякую, я в курсі. Теж таке полюбляю, коли більш-менш.

Привіт, як війна вплинула на твою творчість і навпаки: творчість на те, що відбувалося довкола? Загалом на сприйняття літератури, себе як автора?

Вплинули скоріше події які були результатом війни. І там творчість це негативна річ, там цінується точність дій, побудована на досвіді бажано інших, та швидкість прийняття рішень, бо від ним може залежати не тільки твоє життя.

Коли з'являється цінність життя - до чи після війни?

До війни я думав, що будь яке життя безцінне. Під час безпосередньої участі, ціна життя стає мізерною. Наприклад ми обговорювали чи цінне життя росіян, коли їх убивали, одні говорили, що це не люди і не попадають під цю категорію взагалі, а інші говорили, що будуть думати про це після війни. Тож моя відповідь — всі життя цінні, але якісь цінніші. Зараз я вважаю, що там відбувається справжнє життя, бо цінуєш кожний спокійно прожитий день. А якщо говорити про цінність мого життя, вона впала, іноді думається краще б я попав у Вальгаллу.

У Вальгаллу завжди можна потрапити, але навіщо туди поспішати, коли час ще не вийшов? Якщо ви пройшли крізь те, що можна назвати пеклом на землі, перейшли річку смерті й вижили, то, мабуть, цінність вашого життя оцінили вищі сили. Мабуть, ваше життя не має права закінчитися так, бо іноді цінність життя вимірюється тим, для кого воно є цінним. Не знецінюйте своє життя навіть тоді, коли воно тяжке - завжди є люди, для яких ваше життя безцінне.