Новий розділ уже на сайті! (І невеличке зізнання від автора)

Привіт усім! Свіжа глава вже доступна до читання, і я знаю, що вона вийшла емоційно важкою.

Я хочу щиро перепросити за ті бурхливі (і, можливо, болючі) емоції, які цей розділ міг у вас викликати. Проте цю історію потрібно було розповісти саме так. Жодного іншого шляху для неї просто не існувало.

Я також чудово розумію, що під час читання іноді буває складно розрізнити, де минуле, а де теперішній час. Текст може стрибати між спогадами та реальністю, і це іноді збиває з пантелику. Але знову ж таки, мені було важливо подати це саме в такій формі. Просто тому, що саме так усе це бачить моя героїня, і так це бачу я.

Я вірю, що згодом найуважніші з вас зможуть із легкістю розпізнавати ці часові лінії та складати окремі фрагменти спогадів в одну картину. Дайте цій історії трохи часу, і всі пазли зійдуться.

І головне, що я хочу сьогодні сказати... Це величезне ДЯКУЮ!❤️

Дякую кожному, хто читає. Дякую тим, хто не мовчить і підтримує мене в коментарях. Саме це дає мені сили писати далі, навіть у найтемніші часи.

Обіймаю💕