Як надійно прорекламувати книгу?

За всього бажання, мене важко віднести до святої категорії «письменник». Точніше буде сказати, що я автор двох дитячих книжечок і наразі в стані вагітності. Ось-ось і народжу книгу для дорослих.

І довго б'юсь головою об землю, намагаючись поширити інформацію про результати своєї, прости господи, діяльності. Вже прийшов страдницьким шляхом до висновку, що головною проблемою нашого брата є поширення інформації про наші успіхи на літературній ниві.

За основним місцем роботи працюю в звичайній компанії, зі звичайними людьми. Як то кажуть, пересічними. Може це тільки в мене так, але ніхто із нинішніх колег по роботі поняття зеленого не має про сучасні українські, та й не тільки, книжки. Читати не проти, деякі люблять, але шукати, що читати, не збираються. Треба книжки засовувати в горлянки. Бо дивляться всяку дурню в телеграмі...

Жити на доходи від продажу власної книги неможливо, а часу і грошей на її рекламу немає. Мої спорадичні вечірні набіги в соціальні мережі бажаного ефекту не дають. Переважна більшість сторінок, наприклад на Фейсбуці, посилають зразу, посилаючись на власні непорушні правила. Які не дозволяють автору рекламувати власні книги. Пускають буквально одиниці.

В групах,, які допустили, і де багато користувачів ефект новинної стрічки спустить Ваш допис далеко на дно. Щоб не сказать гірше. В групах, де користувачів мало – мало хто прочитає, ще менше зреагує і майже ніхто не лайкне. В результаті – забуття гарантоване! Навіть близькі друзі будуть здивовані – ти що вже рік, як книжку видав? І, скоріше за все, подумають про себе – то значить така книжка…

Якось краєм вуха почув, як Глуховський говорив здається Дудю, що на рекламу його Метро було витрачено близько мільйона начебто доларів. Ги, сказав я собі!

І прийшов, притюпав, пришкандибав до думки, що інформація про книжку набагато важливіша за її зміст. Набагато. Бо на кожний товар є покупець! Біда лишень у тому, що про товар якраз можуть і не дізнатися широкі народні маси. Реклама треба конче!

Помітив, що найкраще заходить хейт!

Тож виношую я зловісну думку, що як вийдуть на днях мої "Волошкові оповідки", чотириста ваговитих сторінок, то треба буде набить ними по морді якусь місцеву чорноморську вату. До напів смерті Ізбіть, так сказать! В рекламних цілях і для поширення питомого українського контенту!

Ото буде і хейт, і корисна інформація! ЗМІ начнуть захлинатися від захвату і дивись, хтось і зацікавиться - а чим це він його віддубасив? Що то воно таке - "Волошкові оповідки"?З чим його їдять? Може прочитать?

Чи може хтось із Вас, шановне панство, знає якісь інші, лагідніші методи реклами?

П.С. І ой, ледь не забув! Захочете купити "Волошкові оповідки" у твердому вигляді - звертайтесь до мене)))