Коли "Коли вже?" підтискає...

Прихильні до моєї творчості читачі цікавляться, коли ж буде щось нове чи продовження старих історій... Що ж відповісти на такі прохання?

Завжди можна ставити три крапки, так і не підшукавши потрібних слів. Творчий пошук забирає всю творчість і всі безнадійні поривання до звершень.
Будь-яка гра зазвичай завжди має довершений результат... А от результат творіння завжди переростає в очікування чогось, але так і не зрозуміло чого...

Витрибеньки, пошук, невизначеності - це завжди гра молодого духу... Але потім гра переростає у змагання, де по-дитячому правильний світогляд і щиро сказані слова не завжди знаходять належне місце чи губляться у просторі чиїхось інтересів. Але це не означає, що такий підхід має позбавляти їх максималізму та щирості, бо саме за таких умов вони мають більше духу і сили, ніж всі інші.

Творчий пошук продовжується... Головне не зрадити собі.

Коротко проанонсую: Назар Круглик вляпався у чергову пригоду, розплутуючи складну й заплутану справу, з якою легко справився будь-який старшокласник, але наш герой легких шляхів не шукає.

Пишеться "Розлом". Там почуття помсти роз’їдає душу й тіло головної героїні, але омріяного задоволення не приносить.

Козаки (Сагайдачний, Грицько Сміх, Сірко, Вернидуб, Шевчик) поки що відпочивають. Але підбір фактологічного багажу триває.
Якось так і минають творчі будні.