Побалакаємо?)

ще не пізно податись?

Це не смішно. Привертайте тут увагу якими завгодно методами, вас усе одно не читатимуть.

Читатимуть. Ви - перші.

Ні, я-то глянув. Я з багатьма авторами намагаюся ознайомитися, цікавлюся українським інді, так би мовити. У вас банально слабка проза. І не чіпляє.

Чіпляє, раз ви пишете свої коментарі. Якщо не чіпляє, то людина йде собі далі. А ви і прочитали, і коментів мені накидали. Продовжуйте. Радий, що в мене з'явився +1 відданий фанат!

Втішай себе цим. Найжалюгідніше в твоїй поведінці, що попри вдавану несерйозність, ти справді віриш, що комусь цікавий.

Тобі цікавий, раз ти пишеш. Дякую за коментарі на порожньому місці, мені не завадить.

Навіть у 30 тис. вкрай важко втиснутися. А як умістити в мініатюру фантастику - це щось за межами. Я читала інші мініатюрники та розумію, що більшість не заморочується та пише замальовки, але я таке не вмію (і навіть не маю бажання вміти). З іншого боку, це цікавий виклик, хехе.

Сюжет мініатюри - це сюжет анекдоту. Енергійний початок і несподіваний, але логічний фінал. Головне, щоб вийшла не замальовка, не синопсис, а саме оповідка. Та воно ж відразу видно - на скільки кілознаків тягне сюжет. )))

О, дякую. Це корисно)

Я не знаю. Є ідеї на роман, є на мініатюру, але де лежать оті, що на мініатюру, я хз. В мене романи постійно виходять.

Сестро)

А я дуже люблю мініатюри. Повість, роман - це таке собі багаття, в яке ще треба вміти поскладати дрова, щоб вийшло щось путнє. А мініатюра - це така собі іскринка, без якої вогню не буває, але викресати її не так уже й легко)))

Беру одну ідею/думку, та розкриваю (або намагаюсь))) її. Зручно те, що мала форма не вимагає розлогих описів, персонажа можна зобразити, використавши художні деталі (і це цікаво)). Ідеї виникають самі. Якщо не виникають, я себе не педалюю, бо має бути по любві))) P.S. Теж спокусилася на конкурс. От тепер перебираю замальовки)

Така ж проблема. Завжди подробиць з'являється стільки, що в оповідання важко вмістити. Тут є два рішення. Або описувати лише картину загалом, не розписуючи персонажів, або навпаки, взяти один маленький епізод і поставити, так би мовити, "сценку".

Угу не люблю мініатюри 😅 взагалі

Я люблю) написала її за вечір — і організм видав дофаміну стільки ж, скільки за цілу "Чорну балку") Але ідей для них не маю аніскільки)

Мініатюра надто мала форма, щоб розкрити сюжет 🤔 це радше уривок від думки, але це моє ставлення. Я не розумію "речення твір". Бо це просто речення ) деякі з них більш сформовані, інші - ні. Мій мінімум це від 4800 символів )) менше це вже мазохізм 😅

На конкурс, якщо що, приймають якраз твори від чотирьох до десяти тисяч знаків))

Від 3 до 10. Так, можна й у 3 вкластися. )))

Знайоме відчуття (з усіх сил намагається запхати 45 тисяч знаків у 30 тисяч обмеження бо конкурс😅).

Променів підтримки тобі! Я теж для свого першого конкурсу скосила третину оповідання.