джокер

марго роббі – в ролі харлі квін – то любов на все життя!
хоча, звісно, "хижі пташки" – то розчарування з розчарувань...
і ще з більшим жахом я чекаю на появу леді гаги – у сиквелі з хоакіном феніксом
погодьтесь, що це дуже крутий персонаж – ну, я про джокера.
особливо в виконанні хіта леджера – зовсім як одвічна війна добра і зла, в якій зло має досить конкретну, хоч і неприємну роль
робити неприємні речі, говорити – взагалі неприємно... але ж доводиться?
і нічого тут такого немає, коли, скажімо, мати шльопає дитину по сідницях – коли та балується. чи біжить під машину
з переляку чого не зробиш – всі ми чогось боїмось. а особливо страшно боятись за близьких тобі людей.
а особливо втрачати. що заради цього тільки й не підпускаєш нікого до себе – аби потім не втратити.
так, наче в інших людей менше здорового глузду, ніж в тебе самого – а вся їхня поведінка переважно пояснюється твоєю.
терпимості нам бракує в цьому житті. а тоді рішучості...