Едель

Пеша зустріч Тая з Еделем відбувається в напруженій атмосфері. Наш герой ще не знає, хто він, і не вагаючись допомагає йому. Один із найсильніших темних магів світу Алкеї тепер на свободі.

Я відімкнув засов й зайшов у клітку. Світло місяця, що пробивалось крізь відкинутий мною кут ряднини залило простір і моє серце стислось від побаченого. В центрі навколішки стояв ейрі, з одягу на ньому були лише штани, на шиї металічний нашийник. Руки його були прикуті ланцюгами до ґрат клітки. Ліве плече і руку вкривало складне татуювання – отже я не помилився, то був бойовий маг. На жаль я не знав символіки татуювань темних ейрі і не міг визначити, до якого зі шляхетних родів належав в’язень, та це зараз не мало значення.

Ейрі підняв голову й подивився на мене. Його золотисто-медові очі були сповнені такої ненависті, що мені перехопило подих і я зробив крок назад, ледь не перечепившись за край клітки. Та за мить він застогнав і безсило повис на ланцюгах. Я відчув знайомий дурманливий запах і зрозумів, що ейрі під впливом шайрівської отрути, мене не бачить і той лютий погляд був, скоріш за все не мені.

Звуки бою лунали все ближче, треба було поспішати.

Я підійшов до ейрі.

– Тримайся, брате. Зараз я витягну тебе звідси.