Примарний ліс
Ілюстрації до першої частини оповідання "Заклинач метеликів"
Примарний ліс п’янив і збирав почуття в одну струну, натягнуту до болю. Він кликав, співав йому пісню про те, що нема нічого солодшого за забуття. Розчинитись, щезнути в зеленому морі, що огортало його, чіплялось липким листям, дрібними колючками зарослів повзучих трав і кущів.
Дівчина була тендітна, й здавалось майже прозора на фоні їдучої зелені й червоних як кров квітів, що рясно вкривали кущі навколо галявини. Волосся кольору світлої соломи, хвилями спадало на плечі, великі сіро-блакитні очі дивились на Еделя з цікавістю.
Коментарі
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛






