все про теорію (інтимних стосунків між читачем та книжкою (а може навіть автором цієї книжки))

давно це було
я замовив одну збірочку однієї української поетки
я почав читати, а тоді написав невеликий відгук – у приват.
вона подякувала – суто формально. аби це перевірити, трохи згодом я написав іще один – під враженням від наступної порції. ну, від прочитаного
отож, третій свій відгук я вже писав у себе на сторінці.
я не можу сказати, що був у цілковитому захваті – але із читанням завжди так: якщо вже читаєш, то трохи переймаєшся. от який сенс препарувати чиюсь душу вхолосту?
виявляється, вона за моїми відгуками слідкувала. ну, суто формально, коли я робив замовлення, то додав її в друзі (я тоді був більш відкритим щодо цього)
отож, на четвертий мій відгук вона відреагувала.
звісно, цього жодним чином не можна довести – все було строго анонімно: мої відгуки та її враження – від цих відгуків
але вп'яте я вже відповідав на її дещо емоційний допис. от чимось я її зачепив – чи то самотньою вона тоді була, чи їй іще болів попередній розрив (як і кожному з нас, мабуть (щось болить))
тобто всі автори, навіть досить відомі, виявляються звичайними людьми – дивовижне відкриття, правда?
вже згодом я додав іще пару відгуків: ну, вже чисто на автоматі – просто через спорідненість думок
ось вони: