Зізнаюсь, не каюсь)
Кажуть, треба публікувати маленькі розділи (20 000 символів).
У мене не виходить! І, будемо чесними, це не мій шлях. Якщо я відчуваю, що розділ, над яким я працюю, матиме безліч деталей і його розділити ніяк не можна... Я не буду його ділити! Отака я врєдна) "Зізнаюсь, не каюсь", як каже персонаж моєї книги, Майк.
Тим паче, читачі говорять, що навіть 6000 слів (39 000 символів) ЗАМАЛО. Читається легко і хочеться більше...)))
Фрагментик із 13 розділу "Пір року. Зникнення Зими":
"У його уяві мимоволі намалювалася Діанина гола спина. Майк досі відчував на кінчиках пальців, яка вона на дотик.
Ніжна. Тепла. І до божевілля зваблива!
Майк знову відчув шум у вухах, і дихання збилося, і серце застукотіло швидко-швидко, і ніби електричним струмом прошибло наскрізь – точно, як тоді, коли він торкався до Діани. Хоча ні… Тоді було набагато, набагато, набагато приємніше".
Коментарі
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛






