Уривок | Бунтарка

«Він перевів погляд до дівчини, котра майже схилила повіки.
— Енні.
Він тряс дівчину за плече, намагаючись привести до тями, але вона не реагувала, блукаючи очима наче в тумані. Вся її свідомість занурилась у туман.
— Чорт забирай, Енні, — він торкався її щік та шиї, впевнившись що та ще була живою.
На мить Том застиг у погляді на дівчину.
— Якщо тебе вбити, більше не доведеться страждати.
Він направив на неї гвинтівку, знову застигши.
— Ні тобі. Ні мені, тим паче…
Мить. Він міг натиснути на курок, міг зробити один постріл і причина його нервування вже б не існувало. Але він опустив зброю. Завагався та підсунувся ближче.
— Скільки ти випила? — він схопив її підборіддя та намагався розгледіти очі. — Ти під наркотиками? Енні, дай мені хоч якусь відповідь.
— Зайчик... — на її обличчі вималювалась посмішка, але через глибокий поріз на лиці та скривилась від болю.
Том зняв з голови білу маску із зображенням зайця та поклав поруч.
— Якщо будеш так називати мене завжди, диви, я стану добрішим до тебе, — він обережно витер кров на її щоці краєм куртки, оглядаючи тіло на відсутність інших поранень.
— Том...
Він підняв до неї очі, зустрівшись з її затуманеними. Наче свідомість давала імпульси, але щось не пускало.
— Не спи, Енні, тут небезпечно.
— Ти покидьок, — вона продовжувала мямлити, сидячи на холодній підлозі. Доки том виглядав її подругу, Енні слабо схопилась за край куртки хлопця. — Ти огидний.
Том знову обернувся до неї, прислухаючись до тихих слів.
— І красивий…
— Ти всипаєш мене компліментами, — він усміхнувся, знову виглянувши зі сховища. — Але ти не маєш сьогодні померти. Принаймні на моїх очах.
— Том...
— Або Купер вб'є мене власними руками. Все ж таки ти потрібна йому.
— Потрібна...
— Отже, чуєш мене, вже добре.
— Я потрібна…»

Кидаю вам уривки з книги
«Бунтарка, або Таймер сновидінь»
❤️
https://arkush.net/book/4089