Розуміння з 1 сторінки

Мова про якість чи стиль? Якщо не подобається стиль автора, це ще не ознака що твір неякісно написаний. Я от не люблю довгих і грунтових описів. Проте є люди які шикарно їх пишуть, просто мені це не заходить взагалі.

мова про особисте сприйняття. Те шо для когось шедевр, ти можеш вже з трьох сторнок визначити - для тебе воно не цікавий шматок лайна. Й навпаки. А про шикарно пишуть - це упереджена чужа думка. Якшо не цікаво - нах таке шикарне

Тут скоріше можна сказати — не мій шматок торта, а не шматок лайна, хіба ні?) Справа якраз в суб'єктивному сприйнятті. За об'єктивними(так я знаю що з цим словом є проблеми) показниками твір може бути цукерочкою, проте не ваше, і все тут. Автор не може догодити кожному читачеві. В кожного автора є певна цільова аудиторія. Проте не потрапляння в цю аудиторію не робить твіт лайняним. У Мартіна до прикладу є роман, який отримав дуже солідну літературну премію, проте провалився по продажах і ледве не поховав його кар'єру письменника.

та чому - тексти багатьох знаних письменників які є бестселлерами я оцінюю як відвертий шматок лайна. до чого тут торти й цукерки... Стосовно обєктивності - ти плутаєш науку й художню літ. Ясна річ шо евклідову геометрію чи закони ньютона можна перевірити на практиці - тобто скласти обєктивне враження. Худ літ - це субєктивні сприйняття. От ти от кажеш про текст мартіна який повна хєрь, але от мені всі йо тексти шо я бачив унила хрєнь. Таким чином ти мене взагалі хрєнню мартина не здивував й для мене нема різниці між старою його творчістю й новою. А для інших старі тексти бестселери. Й знаєш друзяко шо - я не хочу навязувати свою оцінку, й не хочу навязування чиїхось уявлень про шикарно зі сторони. Є книжка і з нею тре бути сам на сам. Подо - знач подо. Ні - то й ні. Й пох на чуже шикарно. Й це гуд шо у всіх є субєктивна думка

Ну суб'єктивізм думок є завжди, принаймні у тих випадках коли в нас немає чітких систем вимірювання. Проте я не погоджуюся з тим що "суб'єктивна думка то гуд". Вона "гуд" коли людина чітко її формулює і обгрунтувує, а ще розуміє, що є дуже чітка межа між її думкою і думками інших людей. Якщо вона просто "є", це ніяк. Це просто "є" у вакуумі.

ну, не знаю, я мабуть не до кінця пояснив посил - дивись - я читаю, й у мене складається якесь враження. Я його нікому не навязую. Але якшо хтось питає - я кажу - на мою субєктиву думку те-то лайно, а те-то шедевр. Крапка. Й чому моя думка має спиратися на чиїсь уявлення про прекрасне? Я можу думати шо хочу. Я ж не навязую своє бачення. У мене просто нема такої мети - це ж худ літ який читають для задоволення. Стосовно ж вакуума взагалі - ну звісно ж мої особисті уявлення про прекрасне формуються зі взаємодії з іншими, а не з вакууму. Але це не означає шо я кожного разу маю прилаштовуватись до чужих думок. А стосовно обгрунтування - за досвідом знаю 95 відсотків митців образливі шо капець, й не спримають навіть дрібних зауваг, якшо тільки вже самі про них не думали. Тому обгрунтування це прям ексклюзивна розкіш. За правило краще мовчати.

Ахахах. Ну на мою думку справа не в мовчанні. Коли не критикуєш певні пройоби автора, робиш йому медвежу послугу. Просто зазвичай те чи сприймуть певну критичну заувагу, сильно залежить від тону яким вона подається. Ще щодо основної теми. В мене виробилася така цікава штука. Мені може не подобатися твір через масу причин: жанрова приналежність, тема, стиль автора. Проте зазвичай я ще думаю щось на зразок "чи є причини чому цей твір може сподобатися отому хлопцю". Це зазвичай у ситуаціях коли треба надавати оцінку. Звичайно просто заради задоволення, я такий твір читати не буду.

хз про пройоби. Якшо пройоби прям пройоби-пройоби, то й медвежих послуг не тре. Стосовно теми - згоден тема тексту дуже важить, я от істричні романи терпіти не можу. Просто не буду читати й все. Й є ще багато шо мене не цікавить, хоч як там шикарно не пишуть. Про стиль скажу таке - найкращій стиль коли стилю не помічаєш. Про отого хлопця ніколи не думав

по сторінці можна оцінити лише стиль, манеру викладення думок.. і то не факт... бо якщо автор не використав пораду переписати перші глави після закінчення книги (тобто уже в стані "росписався") то початок взагалі може бути досить посереднім... або навпаки, якщо використано прийом переносу на початок якоїсь яскравої картинки-гачка, то початок виглядатиме цікавим, а далі почнеться нудоття

неважливо коли написане й як переписане. Якшо є фактичний текст йо й треба оцінювати як є, а не думати шо й коли було переписано. Якшо автор покращив при переписі - прикольно. Якшо ні, то значить ні. Бувае звісно шо у автора разгон на гривню, а удар на копійку, але те не надто часто й усе одно швидко видно. А от випадків шоб лайном зачиналось й закінчувалось фієрією шось навіть й не пригадую

ну як ви ліпше знаєте, то нащо питаєте інших?)) реклама себе? та ні.. з такою манерою говоріння бажання читати не виникло)

мені от дуже часто трапляються твори, що стають шедеврами після третини тексту.. а початок ну таке.. краще пролистати взагалі

згоден... манери у мя того... піду втоплюся у річці глибокій...

Текст може й вийде зацінити за однією сторінкою, але якщо ви пишете виключно текст, то я навряд ваша читачка в принципі))

ну, не кожному ж писати божествені кумедії, хтось й тони словесної руди просіює... стосовно принципів - ну шо поробиш - знач й помру не читаним. Не перти ж мені проти принципів

Пара абзаців

як гріццо - вел кам на гостини... здається ж правильно по хранцузьки сказав

Можливо, не вчила

Чесно, я така врєдіна, що вже з першого абзацу розумію, чи мені "заходить" 🙈🤓 Але я даю шанс цілій главі. Якщо після першої глави хочеться читати далі, то я дочитаю до кінця

пропоную випробувати тактику 1 абзацу на моїй шкурі. Так як глав в текстах нема - можна дати шанс 1 сторінці

А ви хитрун 😄 Результат експерименту тут озвучити чи вам в особисті?😏

ну мусю хитрувати, бо зара за просто так ніхто навіть оком не поведе. Зара писачів в 5 разів більше за читачів. Та й половина тих читачів самі себе читають. Стосовно експеременту, то можна поексперементувати - якшо сильно вподо то пиши сюди. Якшо дуже сильно то в особисті. якшо дуже-дуже сильно мона писати за покликом серця й туди й сюди... й побільше-побільше

😄 побільше-побільше я буду писати собі в чернетку кгиги 😜 Щодо ваших двох творів скажу, що важко дуже читається вже з першого абзацу

ну й на тому подяка... бу улегшувать... а мо й не бу

Діло ваше 😉 Щасти з просуванням 🤞

та з яким просуванням) прям відчув ся зара просувачем аж 3 перегляди просунув)

А ви думаєте, відомі блохєри одразу ж з сотень тисяч починали?😁

Я прочитала, хоч мене і не запрошували😁 Хочете критику сюди чи в ПП? Чи тримати свою думку при собі?

привіт перлам чугайстра) я думав шо тут не тре запрошувати окремо й всі підряд можуть де завгодно коментити. Ну але мені не складно й запросити окремо- приходь, читай, давай думку. Якшо мова про скільки сторінок тре для розуміння - коменть тут. Якшо про мої тексти - ну мабуть краще в коментах під текстом. Але взагалі - пиши де хо на твій розсуд. Й сеє - чорні думки при собі лучче не тримати)

Ок, на обідній перерві постараюся розродитися коментом)))

Я десь читала, що потрібно прочитати 30% тексту, щоб зробити висновок.

та які 30 відсотків - по першій сторінці в 99 відсотках все зрозуміло

Можливо, це так тільки здається. Книзі треба дати шанс. Здається, Кінг щось писав про це в "Серця в Атлантиді"

ну... просто мабуть залежить від віку... коли молодий всяку хрєнь пробуєш, а коли є досвід, то уже все зрозуміло без шансів й влом хрєнь читати

Напевно. Інша річ, якщо людина займається літературою професійно, і мусить ще й ту "хрінь" оцінити. А вціллму, в старшому віці, то вже більш - менш, знаєш, що хочеш прочитати, на те й націлюєшся.

я думаю 99% читачів роблять висновки вже на обкладинці та анотації, А далі вже залежить від терпіння та настрою :-) Бували книжки, які я хотів кинути, але читав через силу, бо ж усі радять, усі в захваті, авторитет автора. Бували, які кидав після першої сторінки. Бували які кидав, а потім через років п'ять знову починав читати й дивувався чого я тоді кинув.

Я теж досить помітно орієнтуюсь на анотацію. Але анотація якраз не дає повного уявлення про текст - вона дає уявлення про напрям проблематики - тобто якшо в анотації жіночій роман, а хочеш фантастики, то текст навряд зацікавить. Й навпаки. Сам я мало приділяв уваги анотаціям. Мабуть тре змінити ставлення

десь зустрічав дослідження, що після 17ї сторінки, розумієш варто чи не варто дочитувати