📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜
Всі блоги

Два методи написання: сила, слабкість, ефективність

Олександра Калиновська
10.02.2024
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Мені хотілося б дещо ширше торкнутися теми, яку я згадувала в попередньому блозі: про митців-візіонерів і митців-конструкторів. І порозмірковувати про силу й слабкість двох цих підходів.
    У попередній серії: https://arkush.net/blogs/5563

    Повторимо теорію.
    Візіонер – автор, який у сюжеті відштовхується від особливостей характерів героїв, певних локацій; схильний ставити собі питання, як саме герой прийшов у цю точку і що з ним відбувалося до того; майже завжди, з одиничними винятками, вибудовує сюжет послідовно, не знаючи фіналу – це головна умова. Обивателі іноді називають таких авторів глюколовами й шизофрениками*, і де в чому вони мають рацію – іноді з боку процес розпитування героїв та описання їхньої взаємодії з авторами саме так і виглядає. Збоку, не зсередини.
    Але, НМД, ні з глюколовством, ні з магуванням цей процес не має нічого спільного. Просто візіонери – це ті, хто ставляться до своїх героїв, як до повноправних живих істот, усвідомлюючи всю складність клубку зі звичок, подій у житті, вподобань і антипатій, суттєвих рис зовнішності й характеру тощо. І розуміючи, що герой не є власністю автора, і що, наприклад, внаслідок певних подій у житті герой просто не може мати такі вподобання, які автор хотів би йому приписати.
    Конструктор – той, хто (сильно утруючи) багато уваги приділяє відточуванню техніки й дотримуванню канонів. З лінієчкою відміряє, який відсоток тексту пішов на зав’язку, скільки сторінок з такою довжиною треба присвятити розвитку сюжету й кульмінації. Старанно створює героїв, на аптечних терезах відміряючи їм доброго й поганого в характері, випробувань і радощів. Прописує план за планом – на весь твір і на кожну його частину. І найточніша прикмета – вони знають увесь сюжет до кінця і можуть писати з будь-якої точки, а коли з’єднають написане в єдине ціле, то помітних швів не залишиться.
    Ці поняття близькі, хоч і не тотожні, дискусії про натхнення і письменницьку дисципліну.

    Тут я знову вимушена звернутися до японщини – до одного з тих нечисленних серіалів, які я змогла подивитися, а саме до «Андо Ллойда». Абсолютно укуреного й пафосного, але при тому неймовірно пронизливого та обнадійливого. В одній зі сцен головній героїні Асахі її наречений, вчергове обігравши її в сьогі, пояснює, чому комп’ютер ніколи не зможе перевершити людський мозок. Комп’ютер лише обирає з-поміж уже колись створених і використаних кимось варіантів; людина створює нове, і тому в ній завжди закладений потенціал до перемоги.
    Конструкторський і візіонерський методи можна порівняти з цією цитатою. Спираючись тільки і єдино на створені кимось канони, ми здатні переставляти їх місцями, наче кубики, здатні пофарбувати їх в інші кольори, розчленувати або скласти з них нові фігури. Ми не здатні тільки на одне: вийти з тривимірного простору, у якому цими кубиками оперуємо. Оце вже задачка рівня автора-візіонера.

    Але є в цього метода і пастка. Яка ж?
    Ви самі.
    Використовуючи метод візіонерства, ми, так чи інак, звертаємося до власної підсвідомості. Тож герої обмежені нами – нашими моральними цінностями, нашим життєвим досвідом, нашим колом спілкування, дещо ширше – канонами тієї культури, в якій ми сформувалися. Якщо у вас багатий життєвий досвід, широкий кругозір тощо, ви можете дещо зарадити ситуації – але все одно залежатимете від власних уподобань і власної шкали «добре-погано-зло».
    Знову ж таки, звертаючись до попереднього блогу. Хаяо Міядзакі – найдистильованіший зразок творця-візіонера. Але, з усією повагою, його комфортні героїні ну дуже скидаються одна на одну – Сіта, Сацукі, Кікі та Урсула, Сідзуку, Фіо, Софі, Поньо, Умі, більш дорослі версії того ж типажу – Осоно та Ріса. (Враховані також фільми, де він був тільки сценаристом, але не режисером.) Деталі відрізняються, кістяк один і той самий: героїня може відчувати негативні емоції, проте обома ногами в таборі добрих, хоч до рани прикладай. Навіть Сан та Аріетті, хоч і недовірливі, а подеколи й озлоблені через обставини існування, у своїх діях не переходять межу того, що зветься «позитивний персонаж». А от «Аю та відьму», де нікого позитивного нема, але все одно всім співчуваєш аж до сліз, зняв усе ж таки Горо. (Про «Аю та відьму» іншим разом, бо це любов на все життя і вона варта окремого ґрунтовного розбору.) Дещо менш очевидним виглядає шерег Порко, Хаул, Сооске, Сюн, Шо, Махіто (радше за все, і Нона), але якщо облущити персонажа, лишиться той самий кістяк: ідеаліст (там, де історія передбачає романтичні стосунки – ще й однолюб); захисник-рятівник; є перепона до нормального, як у всіх, життя; і майже у всіх із цього списку якісь проблемні відносини з власною сексуальністю.
    І оце от наочний приклад проблеми візіонерства: будь ти хоч сто разів генієм, ти не можеш витягнути з себе більше за те, чим є ти сам. Грані твоєї особистості конечні. І оточення твоє теж конечне, особливо тоді, коли ти досягаєш віку, коли починаєш формувати його самостійно.
    Ще одна неприємна новина – використання візіонерських методів не означає стовідсоткової геніальності та винятковості ваших творів. Якщо ви пересічна людина з помірним митецьким талантом, із підсвідомості ви не витягнете генія. І може статися так, що ви напишете тільки одну-дві сильних сцени при загалом слабкому творі. І так само цей метод не гарантує гарних подальших книг при сильній першій. Одну сильну книгу здатен написати багато хто, але тільки наступні покажуть, чого ви варті.
    До того ж, візіонерство при геніальності автоматично означає існування в одному форматі. Книги авторів-візіонерів майже неможливо екранізувати – навіть якщо з’являються вдалі фільми, сенси й персонажі губляться. І навпаки, до фільмів візіонерів нереально написати новелізацію, вона буде нечитабельною, бо в кожному кадрі стільки смислового навантаження, що за спробою вмістити все це в слова втратяться персонажі й сюжет. Єдиний вихід – повністю переробити структуру сюжету. (Хе-хе. Мабуть, найвище мистецтво – все ж музика та живопис.)

    Але що ж робити, коли і так погано, і так недобре?
    Комбінувати методи. Це не протистояння магії та технології з комп’ютерних ігор, де одне автоматично виключає інше. Ці методи цілком здатні співіснувати.

    Одразу попереджу: я взагалі не впевнена, що можна навчити й навчати тим методам, які звуть «візіонерством». Знаю, що існують гарні автори, які взагалі до цього не здатні**. Знаю також, що далеко не все, що з’явиться у вас у голові в цьому випадку, буде вам до вподоби, тому існують автори, які свідомо глушать цю радіохвилю. Налякати може аж до істерики. І ще одне: шляхи до того, щоб побачити, а не сконструювати, у кожного автора різні. Учити когось цим методам – це вже заганяти людину на рівень конструювання, накладати на її унікальність відбиток своєї особистості. І коли вам обіцятимуть чогось такого вас навчити – подякуйте, а потім тікайте, гублячи капці зі шкарпетками. Якщо у вас є до цього схильність, вам потрібно видобувати це з себе самостійно.
    Спробую сказати лишень на найбільш загальному рівні.

    1. Потрібен час. Як людина, перш ніж заговорити, кілька місяців слухає слова своїх близьких – так і герой озиватиметься до автора не одразу. Яким чином ви його розговорите – розмовляючи в прямому сенсі або якось інакше, – залежить виключно від вас самих.
    2. Відділяйте себе від героїв! Ви описуєте їхні історії і їхні думки, а не власні. Бо інакше ви, не будучи, скоріше за все, професійним актором, ризикуєте перейти в той самий горезвісний стан проживання – із котрого можете й не видряпатись, або вилізатимете довго й зі сторонньою допомогою. Це не обов’язково станеться, але шанс загратися все ж існує.

    Зате конструюванню навчитися можна. І треба. Це суто техніка.

    1. Традиційна техніка не вбиває творчу іскру. Варто лишень пам’ятати: техніка й досконала форма – це інструмент донесення сенсу, а не самоціль. До того ж, техніка – це набір правил. Як, скажімо, шкільний устав. А от тепер вам творче завдання: спробуйте порушити весь устав воднораз так, щоб вам за це дали нагороду. Але для того, щоб переконатися, що ви підете наперекір абсолютно всім його пунктам, вам їх доведеться все ж таки завчити.
    2. Не всі автори генії. Є просто таланти. Є таланти в певній сфері – наприклад, у діалогах, що беруть за душу, при простих, а інколи й провальних сюжетах, таке теж трапляється. Якщо ваш талант невеликих масштабів, саме відточена техніка виведе ваші твори на стабільно читабельний рівень. А потім спробуйте зробити вправу з п. 1.
      *3. До речі, про «шизофреніків». Чи знали ви, що одним із симптомів шизофренії та шизофренічних розладів є одна річ, дуже корисна для письменників? Маю на увазі т. зв. магічне мислення. Так от, якщо ви опануєте його саме як техніку, ви зможете дуже достовірно працювати на ниві якихось середньовічних і доісторичних історій, архетипічних сюжетів – словом, там, де похід у ліс за околицею ставав ініціацією, люди називали свою країну просто «Країна», бо не знали, що існує щось за її межами, а боги, які пирують за одним столом із людьми, були буденністю.
      **4. Є низка жанрів, де чисті візіонери, м’яко кажучи, пастимуть задніх.
      По-перше, це історичний роман і всі ті жанри, де можливо задіяти реальних осіб. Чий характер уже є – в листах і щоденниках, у спогадах його оточення тощо; де сюжет уже написало життя. Історичні романи – це тонна пошукової роботи і насамперед техніка, а також уміння запхати своє «я» в задню кишеню джинсів і командна робота. Але… є те, чого нема в літописах. І от у цьому, НМД, і полягає найвища майстерність. За рахунок атмосфери, антуражу тощо вивести історичний роман з рівня банальної гри в кубики та ляльки на рівень оживлення, не пішовши при тому всупереч подіям і не змінивши історичних постатей до невпізнаваності. Отут уже язик не повернеться називати автора ремісником, який виїжджає тільки за рахунок техніки. Ба навпаки. У ситуації, коли іноді навіть діалоги відомі, коридор, де автор мусить показати свою майстерність, звужується до вушка голки.
      Інший великий блок, де рулитиме саме автор-конструктор – сатира й гумор. Візіонерським методам тут майже нема де розвернутися. Але натхнення подеколи битиме через край, і стверджувати, що гумористичні твори – бездушні поробки, в корені невірно.
      Ще один блок – автори-постмодерністи. (Поверніться назад, до «Андо Ллойда», й подумайте, нащо в якості прикладу саме цитата, а не моя власна аналогія.) Автори, що працюють у цій сфері, зобов’язані блискуче володіти технікою. Але при тому муситимуть додати один секретний інгредієнт, аби їхні твори не виглядали нудною збіркою цитат і відсилок при повній відсутності власного «я».

    І насамкінець поради, застосовні до обох таборів.

    1. Накопичувати досвід. У хорошому сенсі. Алкоголь, наркота й інші залежності – табу. Тактильні відчуття, нові місця та страви, наукові відкриття, хоча б опосередковане знайомство з представниками кардинально іншої, ніж ваша, професії (я, наприклад, повний дуб у фізиці, але книжку «Фізики жартують» оцінила).
    2. АПЕТИТ ПРИХОДИТЬ ПІД ЧАС ЇЖІ.
      Чим більше ми практикуємося, тим краще в нас виходить. Хоч би до якого табору ми належали.
    17

    Коментарі

    Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
    Міло Севіч
    12.02.2024 14:35
    Нащо опитувати персонажа, якщо можна виростити його поведінкову модель до суб-особистосі і лиш тоді пускати в текс? Десяток таких персонажів взаємодіють набагато органічніше і в межах заданих параметрів, ніж би кожну модель оцінював по принципу опитувальника
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександра Калиновська
    12.02.2024 14:49
    Саме задля того, щоб уникнути заданих параметрів і будь-яких рамок, зберегти елемент раптовості рішень і людської нелогічності та непередбачуваності. Те, що зараз описали ви - радше піддослідні щури в лабораторних умовах, а не живі люди в справжніх і неповторних обставинах. До речі, можна й не розпитувати в буквальному сенсі, а отримувати відповіді іншими шляхами. Але докладне описання мого методу, наприклад, зайняло б два-три додаткових абзаци, тому мені було простіше звести це до більш-менш загальнозрозумілого гіпероніму "розпитування".
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 16:36
    Ну опитування не робить з них реальних людей Так що вони залишаться лабораторними щурами і в вашому випадку )
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександра Калиновська
    12.02.2024 17:36
    А отут ви помиляєтеся. Суть методу полягає якраз у тім, щоб від початку ставитися до героїв як до реальних людей, здатних прийти й настукати в бубон зі словами: "Авторе, що за фігню ти про мене пишеш, коли все було не так?" Відкинути позицію "автора над" і спробувати вибудувати діалог таким чином, ніби ведете його зі співрозмовцем із плоті й крові. (Одразу починає підтягатися фізика - прямо сидить чи скособочено, тихо дихає або ж сопе, манера говорити тощо.) Не допускати ні найменшої думки, що це гра уяви і не всерйоз. Якщо ви цього жодного разу не пробували, то, відповідно, не можете судити й про ефективність та відмінності результату. А я не можу вам пояснити, бо, здається, зараз ви пішли в жорстке заперечення існування цього явища взагалі.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:14
    Я до них і ставлюся як до реальних людей і мені не подобається що моїх персонажів називають лабораторними щурами. Якщо мої персонажі лабораторні щурі то і ті персонажі які проганяють по блоку питань так само щурики. Мої не чекають запитань, вони просто роблять що хочуть в межах параметрів заданого їм світу. От і все
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександра Калиновська
    12.02.2024 19:08
    Судячи з вашої лексики – ні. СУБособистість – це за словниковим визначенням щось неповноцінне, нижче і підпорядковане, і цей добір лексики відображає ваше ставлення на підсвідомому рівні. Так само і концепт вирощування, хоч би й до стану подальшого жартування – це гомункул. Живу істоту не вирощують, ба навіть у випадку власної дитини – дитина росте, батьки про неї дбають, виховують, люблять, але жодним чином не здатні вплинути, скажімо, на темп її росту чи вік статевого дозрівання. Щодо вже сформованих дорослих, якими зазвичай є літературні герої – дорослі живі істоти можуть прийти в гості, можуть підсісти до вас у купе або за вільну половину столика, можуть збити вас на вулиці – але ви поготів їх не вирощуєте, бо вони вже готовенькі, ви з ними стикаєтеся і знайомитеся. Крім того, світ, як доведено Довженком, може бути таким самим суб’єктом оповіді, як і людський персонаж. Тому світ теж не є чимось сталим і з визначеними параметрами, що підпорядковує дії тих, хто в ньому живе. Навпаки, весь епос усіх народів аж кишить персонажами, здатними підпорядкувати собі світ з півплювка. І тут уже треба дивитися, як світ буде підлаштовуватися під такий фактор.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександра Калиновська
    12.02.2024 19:49
    Я зараз намагаюся донести до вас необхідність хірургічно точного підбирання слів, коли ви спілкуєтеся з людьми, що не вміють читати думки чи зчитувати емоції. А щодо ваших персонажів – це ви з ними розмовляєте, не я. Я з ними не збираюся мати справу навіть у якості читача, бо асексуалу, даруйте, жанр еротики монопенісуален.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 20:24
    Та вже не зліться. Але я рада, що ви прочитали моє останнє повідомлення так, як я того бажала і зрозуміли його. Так я з ними говорю. Я навіть відчуваю їх емоції. Щодо хірургічної точності я не користуюся тим методом, який ви описали. Мій метод інакший. І це схоже на вирощування зернятка., коли стосується нееротичних жанрів, постапокаліптики, чи фентезі, детективів. Тому я це називаю вирощуванням. Хоча то насправді не точно, Є персонажі які приходять "на сюжетний запит", є які вирощені з заданої поведінкової моделі. А є які з'являються на питання"хто згоден"? Сюжет так чи інакше пристосовується до них, бо планувати його то нереально, все одно все піде по шляху причина-наслідок, питання-відповідь. Однак можна спланувати зміну емоційного фону, напруги, коннект персонажів по незалежним від персонажа зовнішнім ситуаціям, якось так,
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:15
    Задані параметри-світ. Елементи раптовості забезпечує повне вирощення параметрів в суб-особистість, коли з нею можна спілкуватися і жартувати. Не плутайте праведне з грішним
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Бодісон
    12.02.2024 18:04
    В блозі не йдеться про опитування чи анкету, а потім дії персонажа виключно в рамках анкети. Це про розуміння характера персонажа його поведінкових особливостей. те, які він буде реагувати на певні події. Якщо персонаж хоробрий, то він у всіх ситуаціях буде поводити себе хоробро, якщо боягуз, то він у всьому боягуз: від попросити водія про зупинку до заступитися за рідну матір, коли якийсь п'яниця її матюкає. Не потрібно знати конкретні рішення персонажа, а лише закономірність того, як в його системі моралі вчиняти і як говорити. Як він реагує на розмови, якій йому не цікаві, як він із захопленням обговорює цікаві йому теми. Персонаж рухає історію. Це істина вже сотні років. Але якщо автор не знає своїх персонажів, то вони й рухтися не бдуть, бо автор не знає, як це записати.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Міло Севіч
    12.02.2024 18:19
    Я про те саме. Поведінкова модель вирощена в суб особисть , і не забувайте про момент саморозвитку/деградації
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Лана Філлі
    12.02.2024 12:21
    Який цікавий блог. Упорядкували підходи, дякую. Як візіоністка, не дуже люблю конструювання, але знаю, що саме його мені і бракує
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Сосніцький Володимир
    11.02.2024 21:04
    Хм... Дуже цікаво. Хочу ще. Проте власної приналежності визначити не можу. З одного боку, я не люблю заганяти персонажів в рамки власних очікувань від фіналу, бо це робить їх не схожими на реальних людей. З іншого, мені дуже подобається коли всі елементи тексту пов'язані між собою, утворюючи цілісну картинку. Тому напевно існує така штука як "кілька разів переписувати текст"))
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ірма Скотт
    10.02.2024 17:50
    Дякую вам за доволі цікаву інформацію. Ви змусили мене подумати - хто ж я? А відповіді немає.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Олександра Калиновська
    10.02.2024 18:13
    Бо це теорія, де явище спрощується до такого стану, щоб його можна було описати, а на практиці все як у житті: чисті типи - велика рідкість)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Увага!
    Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
    Новини
    📜 Результати конкурсу "Фентезі поезії" від АльМор 📜
    16.02.2024

    Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

    Вже завтра відбудеться фентезі-фестиваль "Аль Мор" 🦄🍀, тож настав час привітати переможців та учасників з результатами конкурсу “Фентезі поезії” від "Аль Мор"! 🥳

    ... Детальніше
    Блоги
    ЗапрошуюLeila Holden
    22.02.2024
    Всім, привіт! Я Лейла, можна Лей. Запрошую вас до себе) Я знаходжусь тут: https://www.wattpad.com/us ... Детальніше
    Чорничні ночі Leila Holden
    22.02.2024
    Хочу запросити вас до чату «Чорничні ночі». Даний чат присвячений авторам, які пишуть на тему ЛГБТ Ц ... Детальніше
    Почав викладати "Химерники. Влада народу" на БукнетАндрій Касьянюк
    22.02.2024
    Вітаю! Вітаю не себе зі своєю книгою, а вас, як привітання при зустрічі! Хай я вас і не бачу. Але ви ... Детальніше
    Оповідання звучить!Діана Вінтер
    22.02.2024
    Без вступу скажу, що пан Oswald Artman проробив фантастичну роботу, щоб потішити мене й вас новим о ... Детальніше
    Нарешті повноцінна обкладинкаКіра Ендрю
    22.02.2024
    Шукаючи на стоках з вільною ліцензією картинки, які хоч трохи будуть відображати мої твори, я мріяла ... Детальніше
    КенотафСтепан Дідик
    22.02.2024
    ФАКТАЖ Кенотаф - в перекладі з грецької порожня гробниця, в якій немає небіжчика. Скіфи вірили, що с ... Детальніше
    На Аркуші вже:
    9626читачів
    105307коментарів
    Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
    А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
    Наші патрони
    Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: