Спокусливий шматочок… уривок з книги

Він схилився ще ближче, і його вуста торкнулись моїх. Ніжно, майже невідчутно. Їх тепло змусило підстрибнути моє серце. Воно шалено забилось. Здавалось, що в тій тиші я чула лише стукіт.

Він відсторонився на мить, промовивши одними губами:

— Поцілунок.

Я намагалась вдихнути й щось сказати, але він одразу накрив мої вуста своїми. Я здригнулась. Його рука торкнулась шиї, обпікаючи шкіру, іншою він притягнув моє тіло ближче до себе. Наче я могла впасти чи втекти. І я б втекла.

Але не зробила цього.

Не хотіла.

Я здалась, стиснувши край його кофти. Він запустив руку в моє волосся й відсторонився на коротку мить. Я розімкнула вуста й він скористався цим, штовхнувши язик на зустріч моєму, збивши дихання. М’який та гарячий, змусивши відчути легше поколювання.

Жар охоплював моє тіло щосекунди, а в голові паморочилось й знову ставало ясно, наче навколо день. Носа торкався пряний аромат вишні в суміші з тютюном. Його губи, такі м’які, досліджували мої й навіть не збирались їх полишати. Серце розганяло пульс, дихати ставало дедалі важче.

Я не хотіла розмикати вуста. Не хотіла втрачати це тепло саме зараз.

Кидаю вам спокусливий шматочок з книги «Бунтарка, або Таймер сновидінь»:
https://arkush.net/book/4089