Мої хвилі

Слава Україні, аркушівська тусівка!

Мене звати Леся, я автор декількох незвершених фентезійних романів, та учасниця фантастичних збірок оповідань.

Трішки хочу порефлексувати про власну творчість.

Якщо хтось слідкує над моїми спробами втиснути письменництво в купу іншої творчої роботи, то знає, що в мене в доробку є таке собі тристатисячосимвольне творіння "Третя сторона".

https://arkush.net/book/419

Наразі роман на межі в 5 розділів до фіналу. Але я таки вирішила його приморозити, бо скільки можна себе мучити.

Пишу я цей шИдевр з далекого 2017 року й пережив він стільки метаморфоз, що повернувшись до нього цьогоріч я просто зрозуміла, що з того діла не буде. Це той вид тексту, коли скільки б не ліпила, а з кізяка статуя Свободи не вийде.

Власне, мене на думку "відпусти і забудь" наштовхнула свинориляча скотська атака на неньку й усвідомлення того, що я весь час трусилась над романом, бо думала, що більше не видам нічого об'ємного й взагалі, чого я буду хапатись за свіжак, коли дитьо не догодоване.

Але події 24.02.22 змінили моє ставлення до власної творчості. Чим сидіти і длубати отвір у вусі, я вирішила засісти за проєкт, котрий сподобався багатьом читачам. Тому я повернулась до "Вибору Слави".

https://arkush.net/book/12 (тут стара версія)

От, коли хочеться кліше почитати, то вам до сюди. Потраплянка, гарні мужчини, довгоногі красуні, принци, королі, любов-овочі й інші звиклі штучки тут будуть, я не відходжу від класики, бо нащо.

Але таки сюжет я переробила, створила канал для бетарідингу, й стараюсь сумлінно проциндрювати всі дедлайни. Але історія пишеться, бети читають, настрій та самооцінка росте.

Підписуватись не наполягаю, промокодів не роздаю й крутого чтива не обіцяю. Про регулярні оновлення й мови не йде =)

Не застрягайте на минулому, бо може статись так, що майбутнє й не настане.

От така простенька філософія. Всім любов, мир, дохлих орків на городах, щоб гарно зійшла картопля.

Віримо в ЗСУ, все буде Україна!