Шановна публіко !

       За цей час сталося дуже багато - війна не залишає себе без уваги. Ми знову і знову стикаємося з самою агресією та її наслідками, тож не забуваймо підтримувати наших захисників, донатити на ЗСУ і вірити у мирне майбутнє. Повертаючись до реальності, ми в той же час йдемо у забуття - навколо сірість, безмежний біль, страждання, депресія. Це точно не втома - воно не виснажує, воно просто болить, пульсує, обпікає. Та хай там як, але саме творчість наче перша допомога заліковує наші рани. Відповідно до цього пропоную вам ознайомитися з моїм новим твором "Заплющ очі, пташко" і подискутувати у коментарях під віршем щодо Ваших почуттів та емоцій, які викликає цей твір та поділитися загально своїми переживаннями у цей доволі не простий час. 
                                                                                         З любов'ю, Ваша авторка !