Олімпіада та мистецтво

Привіт, аркушики! Вітаю вас з завершенням Олімпійських Ігор 2024 у Парижі.
Здавалося б, що зв'язку між Олімпіадою та літературою практично ні якого. Але, як виявляється, не все так просто. Чи відомо вам, що з 1912 по 1952 роки до програми Ігор входили «Мистецькі змагання». І натхненні вони були самим засновником сучасного олімпійського руху П'єром де Кубертеном.

Вперше змагання митців планувалося провести на Олімпіаді 1908 року у Римі, однак через фінансові труднощі впровадження цього “виду спорту” біло відкладено. Проте вже на наступних літніх Іграх у Стокгольмі (Швеція), попри заперечення шведів, серед 35 “атлетів” були розіграні нагороди у п'яти дисциплінах: «Архітектура», «Музика», «Живопис», «Скульптура» та... «Література».

До 1928 у мистецьких змаганнях розігрувалось всього п'ять комплектів нагород, однак, починаючи з Олімпіади у Амстердамі, їх розширили до тринадцяти. Наступні олімпіади кількість нагород постійно змінювали. Їх ставало то менше, то більше. Зокрема запроваджувалися та скасовувалися категорії “драматичної”, “епічної” та “ліричної” літератури. У інших дисциплінах також змінювалася кількість категорій. Незмінним залишався лише формат конкурсів — всі роботи мали бути оригінальними та подавалися до комітету до початку змагань.

Цікаво, що деякі олімпійці, які брали участь у спортивних змаганнях на Олімпіадах, також пробували свої сили й у мистецьких дисциплінах. Наприклад, олімпійський чемпіон 1908 року у стрільбі Волтер В. Вінанс на Іграх 1912 року отримав срібну медаль у стрільбі по абрису оленя та золоту у дисципліні «Скульптура». Інший спортсмен — угорець Альфред Гайош завоював два золота у плаванні вільним стилем на Олімпіаді 1896 року в Афінах, а у 1924 році розділив срібло з іншим митцем за «Архітектуру» (при тому, що золота медаль тоді нікому не дісталася).

Саме у мистецьких змаганнях отримав приз, на сьогодні найстаріший медаліст олімпіад, Джон Коплі. Це було у 1948 році (у Лондоні) і на той момент “атлету” було 73 роки.

Попри популярність та протекцію Міжнародного Олімпійського Комітету, мистецькі олімпіади так й не спромоглися подарувати багато нових імен для світової культури. Серед медалістів “культурних олімпіад” можна відзначити хіба данського письменника Йозефа Петерсена та чеського скрипаля Йозефа Сука. Проведення мистецьких змагань в рамках Олімпіади припинили у 1954 році, оскільки на той час олімпійці мали бути аматорами, а митців, що брали участь у Олімпійських Іграх, визнали повноцінними професіоналами. Замінивши змагання виставками та івентами, МОК до кінця не відмовилося від культурної складової на найбільших змаганнях у світі, однак ці події втратили решту свого спортивного інтересу і виступають лише антуражем до найголовніших подій.

Нам з вами як ні кому близький дух суперництва на конкурсах та відборах, тому мої дорогі колеги вітаю вас з завершенням Ігор й традиційно бажаю творчої наснаги, олімпійського спокою та волі до перемог.