Перша книга на Аркуші

Починати завжди трепетно. Якщо не казати, що страшно. Тому буду вдячна за зворотній зв'язок.

Запрошую до прочитання мого роману "Попутник". Це історія заснована на реальних подіях. Лише заснована, бо я так люблю вигадувати, що мені важко писати тільки правду і нічого крім правди. Важко дотримуватись плану і списувати з реальних людей. А от взяти цікаві фішки з кількох людей і приписати одному персонажу, легко.

Та й у дитинстві, я не могла писати щоденник. Після кількох речень про мій день, хотілось написати те чого не було. Так я і робила. Подруги думали, що я навмисне так пишу, щоб здатись крутішою за них. Та я просто не могла інакше.

Якщо мені коли доведеться писати автобіографію, а я надіюсь що так, то мені точно знадобиться допомога.

Я почала писати цю історію, коли стояла на трамвайній зупинці і чекала на свою подругу. Вона запізнювалась. І щоб не марнувати час я відкрила нотатки на телефоні. Тоді я якраз повернулася з довгої подорожі. Точніше кажучи, це була приктика закордоном, а ще точніше, майже "заробітки". От бачите, я знову не можу писати усе достовірно. Та й може не треба.

Ну от почала я писати. Писала про те що думала. Та видумала героїв, і події. Та почуття не вигадувала. От тут таки написала правду. Не знала куди діти ті свої почуття. От і підвернувся мені варіант, виписати все в книгу.

Але якщо хтось із моїх знайомих це читає, то це не те, що ви подумали. Зовсім не те.

Тож в завершення, скажу, дякую за увагу. Приємного читання!

Цілую.