Віршований архів
Катря КостюченкоСьогодні фейсбук нагадав про один вірш. Хочу зберегти його тут, на своїй сторінці.
Друзі Автори, чи віршуєте власні пости в соціальних мережах? Чи пишете лише справжню поезію?
Ми мирно жили тут, серед лісів,
Долин і гір та сонячних просторів.
Пшениці хвилі рідних тих степів
Під синім небом, де нам сяють зорі...
Хотіли жити гідно, без образ,
плекати мову, сад і честі слово,
Але таємно, якось хитро, враз
Спаплюжили оте усе чудове!
Любов до мови рідної та Батьківщини!
Хто слово дав і взяв назад не смійте
Нам вказувати й радити як жити!
Себе сьогодні краще пожалійте:
Злиденний раб не здатен правди мати
Ні в серці власнім, ні в житті, ні в хаті.
А у війні повинен подолати,
Хто захищає Батьківщину й рідну Мати!
14 червня 2014 року
Коментарі
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Слава захисникам і захисницям України! ✊🇺🇦
Щира шана всім, хто невтомно боронить нашу землю від ворога, зупиняючи його на всіх напрямках і вкладаючи всі сили у нашу перемогу.
У найскладніший час ви єдиний надійний гарант нашої безпеки і нічне жахіття для ворога.
Дякуємо за вашу звитяжну працю! Повертайтесь додому живими та неушкодженими 💙💛
Олгаф
Леся Сагула
Богдан Філюшин
Таліана
Хеля | Руда Книгарня
Нетелі Кошеон
