РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ

Завтра підібємо підсумки цього блогу) Будемо рухатись далі із авторами, які самі хочуть жорсткої критики! :)

Не хотів починати із цього, але ось вам початок роману іншого письменника: “Вона стояла біля вікна і, повернувши термометра до блідого світла, що йшло знадвору, скісно дивилася на шкалу. За вікном, мов сірі тюремні вежі, здіймалися серед мжички інші висотні будинки Південного району. Внизу, наче в колодязі, метлялася на вітрі розвішана драна білизна. На смітнику сновигали пацюки й бездомні коти. Шійла перевела погляд на чоловіка. Той сидів за столом, бездумно втупившись в екран безплатного телебачення — БТБ. Це тривало вже не перший тиждень і було на нього зовсім не схоже. Загалом Бен ненавидів БТБ — завжди ненавидів”. Що ми тут маємо? Одразу змальовану психо-емоційну картину. Є метафори (мов сірі тюремні вежі), котрі одразу задають ТОН тексту і роблять його, власне, художнім. Далі, як зявляються герої? Автор одразу окреслює певні риси персонажа (“це було на нього зовсім не схоже” “Бен ненавидів БТБ”). І ще: зауважте, як майстерно автор входить у сцену: починаючи із деталі (крупний план) переводячи на загальний план і потім — на героїв. Раз-два-три — і ми в історії.

Текст грамотний, легко читається і легко уявляються описувані події. Відсутні зайві нудні відступи і надміру деталізовані описи. Є лише яскраві, помітні деталі, що впадають в око. На мій погляд, не варто щось змінювати. Якраз читаю цю книгу і в тому, як автор будує сюжет і текст є чого повчитися. Якщо ж говорити про вдосконалення своїх текстів вцілому, то вважаю, що насамперед варто працювати над викоріненням помилок і росіянізмів. Останні зустрічаються майже в кожній книзі самовидаву.

Всі фокусуються на русизмах і помилках. Воно звісно є, але це дрібниці у порівнянні із загальним виглядом. Це тактика, а потрібна стратегія написання. Текст читається як простий опис механіки дій - нема ні емоцій, ні метафор.

Є різні стилі) Автор першого тексту явно намагається зробити текст максимально легким для читання, не обтяжуючи його порівняннями і метафорами. Емоції у ньому зосереджуються не в описах, а в підборі дієслів: "хряпнули", "завуркотіла" - і прислівників: "гарячково заклацав", "судомно здригнувся". У другому ж автор зосереджується не на дії, а описі, створенні атмосфери. Для цього він і використовує метафори і порівняння, чим, до речі, зменшує темп розповіді, відповідно сюжет відразу в нього буде текти повільніше у порівнянні з першим твором. Якби ви вказали, де знайти повні тексти, може, можна було б поговорити трохи детальніше(а ідеально ще й з залученням самих авторів), але поки я притримуюся думки, що обидва уривки цілком у можуть бути вдалими при використанні у вдалому контексті. До речі, стратегія написання визначає стиль автора, тому визначення якоїсь "формули" не можливе. У кожного свій погляд на життя, а стиль завжди відтворює цей погляд, тому не варто ганятися ні за якими чарівними "формулами", а варто відповісти на питання: хто я є і що хочу передати зі свого досвіду, висновків у творі.

Розкрию таємницю: там де текст про БТБ - це Стівен Кінг "Переслідуваний" (колись відомий як Бегущий человек) написаний під псевдо Річард Бахман. Один із надинамічніших творів Кінга (бо це рання робота, коли йому ще треба будо доказувати свою вартість). Вважаю його ідеальним взірцем, як треба писати навіть екнш-історіс.

Мені здається, автор сам має попросити коментувати свій текст, якщо розуміє, що його варто вдосконалити Або читачі самі можуть коментувати А ось розбирати чужий текст в іншому місці без згоди автора - неетично Чи це - Ваш текст?

Це не мій текст. Чому це неетично? Твір опублікований, доступний до перегляду усім. Думаю, в інтересах автора розвиватись і покращувати свою техніку (якщо він хоче досягати чогось і пише для аудиторії). Для нас це також корисно. Ми ж хочемо нашу літературу показати хоч якомусь світу?

То під твором і коментуйте

Ну, це я і хотів зрозуміти: чи є тут люди, які хочуть розвиватись і працювати над текстом чи нема.

Візьмемо шахістів: після зіграних партій вони збираються і аналізують разом партії. ЩО було зіграно добре, що погано. Музиканти - можуть грати одне одному мелодії і критикувати одне одного (тут ти погано граєш, або погано написав мелодію, у загальному). Щоб розвиватись люди спільно працюють над покращенням свого рівня.

То, може, варто спитати: люди, чи є тут такі, хто хоче працювати над своїми текстами? Запрошуйте у гості Бо зараз виглядає, як обговорення чиєїсь шахової партії без присутності того шахіста

Слушне зауваження. Подивимось чи будуть ще якісь думки)

Думаю якщо прочитати вголос то стає помітно що ці конструкції треба переформулювати: запитально завуркотіла чекаючи на попутника судомно здригнувся

Так, дієприслівникові звороти небезпечні - вони легко можуть зіпсувати текст. Але тут є ще й інші проблема: всі речення побудовані "підмет + присудок + другорядні члени речення". Всі речення абсолютно однакові.

А текст і автор то знайомі)

У мене таке відчуття, що автор читає всю цю гілку, і лайкає коментарі на його підтримку) Що ж, це нормально. Бачимо, що поки що більшість підтримує його манеру письма! І це добре!