"добрими намірами..."

ах, як мені ця фраза відгукується!
ну, знаєте, коли кожний крутий поворот чимось запам'ятовується — адже важливі речі хочеться запам'ятати
добрі вони чи погані...
з різних мотивів — від поганих речей, наприклад, хочеться вберегтись. усіляко аналізуєш власні помилки, але й не забуваєш, що хтось тобі таки допоміг. ну, аби сталось недобре
а от щодо добрих речей... бачите, яка ціла "дискусія" щодо цього виникла?
про добрі речі не дуже хочеться говорити — ну, ніби паплюжачи їх цим.
це як про письменництво — менше треба говорити, а більше писати. а кому про написане висловитись, завжди знайдеться
так от, стосовно вислову "добрими намірами дорога в пекло настелена" — багатошаровий вислів такий
хтось тут побачить аналогію з макіавеллі — мовляв, на шляху до власної мети можна й не гребувати... особливо... засобами.
хоча мені більше пригадується, що "будь-яка ініціатива карається" (навіть не пригадую, звідки це)
в хорошому сенсі, мовляв, якщо щось пропонуєш, то йди сам і втілюй, а в поганому...
бачите, в усього (й завжди) є зворотня сторона. і хто хоч раз обпікся, буде дмухати на все — і холодне й гаряче.
і добре й погане іноді так мішаються, що й не розбереш — хто є хто.
але якщо ці поняття існують, значить, добро і зло також. а щоб ніхто не сумнівався — Росія вам у приклад... ну, якщо хтось забажає... посперечатись)