Сан Педро

***Прозові твори збірки "Сан Педро" розміщені на аркуші у розділі "Проза":

Сан Педро

Сад Клеопатри

День матері, або Дякую за співчуття

Діаманти села, або Звідки руки ростуть?

Лошатко

Мамині руки

Корабель, що летить до сонця

Казка про короля

Кам’яна троянда

Поранена пташка

Серце Антареса

Лугнасад, або Як дістати мертвого?

Я живу сьогодні на планеті

…якщо… то… інакше…

Поезія

Шлях

(поетична анотація до історії кохання «Сан Педро»)

Шлях! Тільки все не так просто…

Маршрут знайти.

Крізь добре вивчений простір

Назад втекти!..

Спогадами час зіграє,

Варіантів вже немає,

Лиш одна стелиться дорога.

Дістає архіви розум,

Уночі приходить проза,

Їй тепер хочеться нового.

Сум, поки йдуть літні грози,

Ховай в дощах.

Знай! Сонце висушить сльози.

Весна – в очах.

24 квітня 2023

Теорія

Нам сучасність читає лекцію.

Тема: Час як важлива артерія,

Де в майбутнього є проекція,

А в минулого - тільки містерія.

План заняття: мистецтво тактики,

Філософія, мова, історія.

Для життя тут потрібна практика,

А у мене... лише теорія.

28 квітня 2023

Блакитне сонце

(присвячено до виходу другої авторської поетичної збірки «Радосвіт»,

гра омоформ)

Піднялось блакитне сонце...

Розумію: просто сон це.

Ніч усе накрила,

День узяв на крила

Незвичних дивних подій,

І шепотів мені: "Дій.

Я не слухаю відмови.

(Все залежало від мови,

Від релігій і вір)

Тільки вір. Тільки вір..."

Поспішають дати

Час усім роздати,

І полетять догори...

О слово вічне, гори!

Шлях прокладений до волі,

І надій у нім доволі.

В нім закладена ідея...

Прокидаюся... і де я?

Розумію: просто сон це...

Піднялось блакитне сонце...

9 квітня 2023

Рушаю в дощ

Рушаю в дощ. Важка будé дорога.

Бо ми з дощем відверті вороги.

Зустрічний вітер виє монологи

Зі спогадів, так серцю дорогих.

А дощ іде, ідуть за ним години.

Не від добра пішла, не в пошуках біди.

Бо ж десь перетинаються площини

Землі, вогню, повітря і води.

Не треба ні чужого, ні нового,

Лише свогó шукатиму сліди.

Не повернусь, хоч хибна ця дорога.

Не повернусь, бо вже нема куди.

Літають сині сфери крізь ефіри,

Їх світло зараз світить не мені.

Іду шляхом розмитим, темно-сірим

І літери складаю крижані.

6 квітня 2023

Надійність

Людина нещасна, оскільки шукає надійності.

А це є відсутність оновлень і будь-яких змін.

Повторення дій в часовій і абстрактній постійності,

Де вчинки – стабільні, а цілі – прозоро-прямі.

17 квітня 2023

Буденність

У рідній і невтомленій буденності,

Десь поряд з нами чи в далечині

Є вічні елементи незбагненності,

Комусь цікаві ще, комусь – давно вже ні.

18 квітня 2023

Рожева мрія

Із міста над Бугом - у місто над морем.

Одне - Батьківщина, а інше - розрада.

Освітиш дорогу, коралова зоре? -

І небо вкриває цей шлях зорепадом,

Встеляє натхненням і мріями щедро,

Легкúми клубками рожевого диму,

Бо сниться ночами не острів Сан Педро -

А лагідний бриз українського Криму.

Бо сниться Одеса, широкі вітрила.

Місто життя. Вільне, мудре, надійне.

Я тут! Зустрічай! Я летіла на крилах

В тової материнські просторі обійми.

Закохана в шторм. Море так розмовляє.

Розбурхані хвилі гойдають, колишуть.

А Буг і Дніпро до південного раю

Несуть перемогу, свободу і тишу.

4 квітня 2023

Ти грій усіх навколо себе

(тріолет)

Ти грій усіх навколо себе!

І, коли холодно тобі,

Тепла позичить трохи небо.

Ти грій усіх навколо себе!

В теплі завжди була потреба -

І у добрі, і у журбі,

І, коли холодно тобі,

Ти грій усіх навколо себе!

Березень 2023

Ностальгія

"Хоч би це не була мрія," -

Напишу в коментарі я.

Зникли календарі...

Сплять нічні ліхтарі.

Мов глибока летаргія...

Залишилась ностальгія.

Зупинений годинник

У пошуках причини

Утрачених ідей,

Покинутих людей...

Ще десь горять екрани,

І кровоточать рани

Хочеться летіти,

Бо тонеш в самоті ти.

Заплаче гіркий щем:

Це не кінець іще...

9 квітня 2023

Лебідка

Летіла над селом лебідка.

Сама... Таке буває рідко.

Кружляла, серце хвилювала,

Тривогою і відчаєм торкала.

Ще раз махнула зраненим крилом

І тихо сіла в полі за селом.

Не треба їй тепер ставка й води.

Десь лебідь теж сідає сам-один.

І пір'я рвуть розлючені вітри,

Бо хто один – не має більше крил.

10 квітня 2023

З вами друзями ми не станемо

З Вами друзями ми не станемо!

Не захоплюсь фразами рваними,

Світ сприймаю крізь призму естетики.

Вам би вивчити трішки етики,

Зберігати субординацію.

Тільки зверхність одна в інтонації,

Ще приниження відчувається.

Мій світ з Вашим уже прощається.

Недоречна й дискримінація.

Ви з якої цивілізації?

Я в людині шукаю величності,

Тут же втомлена від токсичності.

Але Вам про це не дізнатися,

То ж не будете ображатися.

2 травня 2023

Два прóстори й періоди, два імені

Два прóстори й періоди, два імені -

Дві паралелі, а між ними час.

Ходили дні, і кроки в них розмірені.

Аж раптом знову прилетів Пегас!

Легки́й і гордий, молодий, неско́рений,

Мав тисячі нестриманих ідей.

У світлі мрій поетами відтворений

Натхненно по дорозі він іде.

А де ступає, там, де б'є копитами,

З'являється прозоре джерело,

І хто ту воду дивну з нього питиме,

Отримає опалове крило.

14 травня 2023

Сонети

Сонет № 1

(для чоловіка)

З роками все ж мудрішає любов,

Її краса, величність, добра сила.

Міцнішають в роках надійні крила,

А син і дóнька - спільна рідна кров.

Вже родить наш фруктовий щедрий сад,

Який колись-бо зовсім молодими,

У пошуках натхнення ще були ми,

Садили і чекали зорепад.

Вивчали Місяць, молодий і вповні.

Щодня робота, побут. Є ідеї:

Був планетарій і були музеї,

А чулися думки уже безмовні.

Шукали телескопом в небі зорі.

І хвилеріз на глибині у морі.

20 березня 2023

Сонет № 2

Весняний сонет

А душу зараз одягайте у весну!

Нехай вона красу свою відчує,

Оракул-день кохання їй віщує,

І ніч пророчить казку мовчазну.

А душу зараз одягайте у любов!

Закохана у запах свого саду,

В гру арфи із далекої Еллади,

В хвилини світлих і живих розмов.

Люблю лілово-біле небо

І сонце, що не буде близько,

Але проміння кине низько.

Закохана в пташиний щебет.

Люблю я тиші загадкову глибину.

А зараз душу одягайте у весну!

1 травня 2023

Сонет № 3

Сьогоднішній сонет

Вдягніть сьогодні душу у життя!

Радійте клопотам щоденної буденності

У доторку до мрій і незбагненності

І викидайте із душі сміття.

Вдягніть сьогодні душу у життя!

Хоч день лякає нас дощем і грозами,

Ніч бавиться холодними морозами,

І ще сигнал: "Тривога! В укриття!"

Вдягніть сьогодні душу у життя!

Читає хтось напам'ять"Вірую!"

А хтось у відчаї кричить: "Не вірю я!!!"

Емоції блокують почуття.

"Вдягніть сьогодні душу у життя!" -

Крізь тишу просить в нас серцебиття.

1 травня 2023

Переклади

Країна миру, де завжди живе любов

Де рідне сонце сходить дуже-дуже рано,

Де в кожнім кроці чуєш відгомін віків,

Де просто вітер сам лікує твої рани -

Там чути спів із глибини від прабатьків.

Там, на землі, залитій сонцем і сльозами,

Де біль і радість, і любов живе свята,

Де кожен камінь був покладений богами -

Частину серця свóго залишаєм там.

Земля краси, земля надій,

Країна миру, де завждú живе любов.

Земля чудес, країна мрій.

До неї кожен повернеться знов і знов.

Де б не ходили, не блукали ми по світу,

Але в житті настане день такий і час:

До неї линуть, мов до матері, всі діти -

Вона стрічає вірно кожного із нас.

Та важливіш за все одна велика мрія:

Щоб на землі оцій навіки спокій був,

Щоб кожен поле у добрі і мирі сіяв,

Забув тривоги і журбу свою забув.

Земля краси, земля надій,

Країна миру, де завждú живе любов.

Земля чудес, країна мрій.

До неї кожен повернеться знов і знов.

11 квітня 2023

(Автор оригінального тексту «Країна любові»: Леонід Портной.)

Сонце в її очах

А тебе просили: "Забудь її!

В неї служать во́рони й солов'ї.

Бо ще станеш сам, як вона, Відьмак,

І поглине вас неозора тьма".

А тобі казали: "Куди поліз?

Вона з лісом вінчана. Проклятий ліс!

З нею втратиш себе і мрії свої.

Нехай бог береже від такої сім'ї!"

І чому ж ти знову ідеш туди,

Де знайшов живої собі води?

І навіщо там ти залишив слід,

Де боги торкаються до землі?

Може, ти шукаєш чарівний цвіт?

Чи тобі від любові не милий світ?

Чи в густому лісі ти заблукав?

Чи тебе сам чорт уночі гукав?

За спиною минуле, попіл і дим.

Ти пішов через ліс від печалі й біди,

Скинув пам'ять, долю, ім'я і рід,

У меча переплавив ножі старі.

Ось вона - величніша з нагород -

В ній живе свобода усіх свобод.

Наче шкіру зі срібла собі зіткав,

Ти знайшов оту, що давно шукав!

Щоб вночі і вдень і в рясних дощах

Лише бачити сонце в її очах.

15 травня 2023

(Автор оригінального тексту Марія Кілден)

***Прозові твори розміщені на аркуші у розділі "Проза".

Зміст

До читача

Сан Педро

Сад Клеопатри

День матері, або Дякую за співчуття

Діаманти села, або Звідки руки ростуть?

Лошатко

Мамині руки

Корабель, що летить до сонця

Казка про короля

Кам’яна троянда

Поранена пташка

Серце Антареса

Лугнасад, або Як дістати мертвого?

Я живу сьогодні на планеті

…якщо… то… інакше…

Поезія

Шлях

Теорія

Блакитне сонце

Рушаю в дощ

Надійність

Буденність

Рожева мрія

Ти грій усіх навколо себе

Ностальгія

Лебідка

З вами друзями ми не станемо

Два прóстори й періоди, два імені

Сонет № 1

Сонет № 2

Сонет № 3

Переклади

Країна миру, де завжди живе любов

Сонце в її очах