Розмова з Королевою
Худа і пряма, наче плиця, королева сиділа на обтягнутому червоною шкірою стільці з вигадливою різьбою. Її мудре та вольове обличчя правительки було надзвичайно урочистим. Сиве волосся було зібране у фірмову зачіску в вигляді корони, а глибока зморшка на лобі робила вираз обличчя суворим та урочистим. Її світло-золотаво мантія вигравала в променях сонця, які проникали до тронної зали крізь велетенські вікна. Остін в черговий раз внутрішньо здригнувся від цієї величі. Диметра завжди підкреслювала, що вона в першу чергу королева, а тоді вже бабуся. І часто вголос сумувала, що має чотирьох внуків, і серед них лише одна майбутня володарка, а троє - племені бички, від яких немає ніякої користі, крім хіба що вдалого одруження. Проте сьогодні Королева була на диво приязна, навіть дозволила онуку сісти в їх присутності і випити з нею чаю з тонкої, вкритої орнаментом з зображенням пташок і квітів, чашечки. Така раптова зміна настрою налякала Осиіна, і недарма.
-Онуку, ти в мене виріс таким симпатичним, для чоловіка це дуже важливо. - бабуся не стала тягнути з вказівкою на мету їх розмови. - Скоро настане пора виводити тебе в люди, а там дивись і закохаєш в себе котрусь з принцес, та виконаєш своє життєве призначення.
-Хіба ж у мене є вибір. - простогнав Остін, але бабуся зрозуміла це по своєму.
-Звісно, любий. Не так часто трапляється, щоб в сусідніх королівствах шукали собі пару одразу дві спадкоємиці, але тобі поталанило. Відважна Яромира та Хоробра Оділія якраз в пошуках чоловіка для продовження Ланцюга Життя. Звісно, Яромира була б більш вигідною нареченою, бо її королівство більше та багатше. Але і Оділія нівроку, тим більше що і принців зараз в родинах, як слив в урожайний рік.
-Бабусю, а яка вона, Яромира? - Остін сором'язливо поправив окуляри на носі та трохи почервонів.
-Чудова володарка та вельми хоробра воїтелька. До того ж надзвичайно розумна, як на свої сімнадцять років. Навряд вона обере тебе, бо хватку має залізну. Але раптом і тобі колись поталанить, не можна втрачати шансу.
-Обере? Не втрачати шансу? - Остін аж підскочив від здивування, боляче зачепивши край різбленого чайного столика, - Коли сватали Маркіяна, то по нього ж просто приїхала послиха, і все? До сих пір в вухах дзвенить "В вас товар, у нас купчиха" і брата, як коня на ярмарку, забирають в іншу стайню....
-Ох, Остіне, не рівняй себе з Маркіяном. Жінки, як то кажуть, люблять очима, а твій брат був найгарнішим принцем семи королівств. Ти теж далеко не потвора, але не можеш похвалитися і в половину такою привабливою зовнішністю, як твій брат чи батько. Вибач мені, Ості, що кажу тобі це напряму, але я завжди любила тебе більше братів, щиро і не маю права тобі брехати. Як жінка скажу, що між тобою та Маркіяном навіть повністю сліпа принцеса за зовнішністю обрала б
Маркіяна. В тебе нема ні такої стрункої талії, ні мязистої дупи, ні шовоковистого волосся, ні ніжних губ і великих горіхових очей, як у нього. Проте принцеса це не просто жінка, яка любить очима, а й правителька, а породичтася з Диметрою - це варто деяких вад в зовнішності. Як то кажуть, мраги покриють враги. Тому не дрейф, певні шанси в тебе є.
-Шанси на що? - Остін зблід ще більше, і став схожий на фарфорову статуетку.
-Принцеса Яромира влаштовує огляд всіх принців на виданні, і прислала тобі запрошення. Ти поїдеш до неї в гості з подарунками, та спробуєш закохати її в себе. Я пришлю з тобою багаті дарунки та найкращих дипломаток, щоб вони збільшили твої шанси на успішне одруження. Проте не забувай, що там будуть і інші принци. І королева не впевнена щодо твоєї кандидатури, інакше не влаштовувала б оглядини, а просто прислала по тебе котрусь з дипломаток.
Тому збирайся в дорогу.
Остін чемно поклонився і вийшов з кімнати. Його мрії та сподівання розбилися, як скло. Не буде навіть прощального банкету та дипломаток, нічого не буде. Його просто тихо посадять до карети, і він покине рідні місця з надією, що назавжди. Бо якщо він повернеться з огляди ні з чим, і принцеса обере іншого, скоріш за все, Остін залишиться самотнім. Він, як злодій, зникне з рідного дому назавжди, і йому навіть не помахать на прощання хустинкою.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!