Скоріше кличте прибиральника!!

Першими, у реальний час-простір, виринули зонди активного пошуку. Чорнота космосу спалахнула білим золотом розриву тканини реальності, й тринадцять автономних апаратів, з темного, поїденого часом металу, насторочились сенсорними “вусами” пошукових приладів. Шикуючись у робочу ланку, вони швидко з'єднались у єдину мережу, та почали планове сканування навколишнього космосу. Орієнтуючись по розташуванню та яскравості блідих, ледь мерехтливих зірок, зонди швидко рекогнесціювались, підтверджуючи вірність координат точки виходу. Блимнувши на останок маячками детекторів, зонди розчинились у золотавій білизні спалахів.

Космос знов був порожнім. Ніби прощаючись, поверхнею єдиної в околицях, майже згаслої у своїй смерті невеликої зірки, навколо якої обертались двійко порожніх, кам'янистих планет, пробігла, миттєво зникаючи, блакитна сітка чітких, геометричних ліній.