Сонети

На сході не чутно, ховаючи крила,

У сонця з'явилась чудова можливість:

Із тисяч мільярдів незлІченних років

Цей день починати з упевнених кроків.

У очі блакитні, наповнені сяйвом,

Відкинувши сум і образи, все зайве,

Ввірвався з відвагою й силою лева,

Закоханий ранок сердець двох щасливих.

Цю мить не охопиш в обіймах людини.

Не голуба пір'я у неї на крилах.

Ще погляд її не вимовний словами,

Вона ще цілком переповнена снами.

Твій подих розтане в серпанковім небі.

Цей перший весняний світанок - для тебе.

2005