Королівська ніч

Невисокий жилястий хлопець у піксельній формі покрутив у пальцях цигарку. Вейп — розвага минулих безтурботних днів, уже давно не приносив полегшення. Зірвана спина боліла, а в грудях надсадно шкрябало.

Впився втомленими очима у навколишній пейзаж. Сонце сідало, усе навколо посіріло, вицвіло. Пронизливий холод кусав за руки й ноги.

— Блазень, пора рушати. Пали вже і їдьмо, — гукнув керівник групи.

Хлопець крутнув пальцем колесо запальнички, однак марно. Розсипалися іскри, але вогню не було. Почувся короткий і різкий смішок старшого, втім Яр продовжив свій ритуал. Спробував ще раз. І ще. Нарешті, вогняний язичок поцілував цигарку й дим наповнив Ярові легені. Серце, розбурхане недавнім боєм, почало заспокоюватися.

Холод вчепився іклами, сантиметр за сантиметром підіймався ногами, відкушуючи потрохи, але без упину. Докурив і разом з хлопцями втрамбувався у фольцвагенівський бус.

За вікном миготіли сірі проміжки неба між чорними скелетами дерев, що простягали гілки до неба, ніби благаючи миру. Шурхіт коліс вузькою дорогою та гуркіт двигуна порушували тишу.

Яр помацав пальцем кульовий отвір у дверцятах авто, з якого немилосердно дуло, покопирсався в кишенях, і, знайшовши якийсь паперовий мотлох, заштовхав його в діру, обдираючи пальці об краї. Полегшало.

Знову вперся поглядом у вікно. Поміж дерев кружляли давні спогади. Так само безліч разів мікроавтобусами він їздив всією Україною, виступаючи із шоу-балетом. Сяюча вогнями сцена, іскри від піротехнічних спалахів, дим машини, команда, яку розпорошило світом після вторгнення, трюки та костюми.

Подумалось: де там його «майже справжня» корона та оксамитовий плащ — атрибути улюбленої ролі?

Щось всередині скребло, вило, скавчало, тужило за минулим. Яр знов послав прокльони на голови клятої русні. Вона зруйнувала його загалом непогане життя.

Зовсім близько бахнуло й машина здригнулася. Яр вчепився в салонну ручку, намагаючись втриматися на місці, поки старший гнав на повну, щоб вийти із зони обстрілу. Ззаду хтось із новачків бурмотів молитву. Роздався ще один вибух, ближче. Строкаті черги автомата гуркотіли поруч. Старший закричав у повний голос, одна з куль поцілила йому в ногу, пробивши дверцята. Але кермо не покинув, тільки ще сильніше вдавив на газ.

Машина стрілою мчала крізь ніч. Наступний вибух зачепив дерева зліва, і вони почали повільно валитися. Старший вижав з авто максимум, і в останню мить встигли проскочити.

Подумалось: «Схоже на постановний трюк».

— Ми помремо, помремо, — заскавчав хтось, — покаймося!

Роздався звук ляпаса й панікер замовк.

Зовсім інші спогади постали перед Яровими очима. Ляпас після прем’єри «Королівської ночі»… Розлючена Маша, з якою зустрічався три роки (було зручно, бо та жила в центрі), та сльози на очах Олени — він не бачив причин відмовлятися від флірту, і зрештою перетнув межу. Крива посмішка Валі: вони експериментували в ліжку, коли вона пропонувала. Певно, якби Маша дізналася і про Валю — точно б пішла від нього.

Королівська ніч дійсно вийшла незабутньою, а він сам, зі сліпучою посмішкою, вийшов сухим із води. Просто нічого не підтверджував і не спростовував — як завжди плив за течією, а далі воно якось саме вгамувалося. Вони і далі зустрічалися з Машею. Щоправда, більше він не робив такої помилки, і надалі погоджувався на випадкові пригоди лише поза межами танцювального колективу. Ну, крім Валі. Валя — то ж по дружбі.

Машину суттєво струснуло на дорозі й рука старшого, розтислась, зісковзнула з керма. Яр посунув, як міг, непритомного командира вбік і, притиснувшись ближче, дотягнувся лівою ногою до педалі газу.

Позаду знов роздався якийсь кіпіш, Яр гаркнув у весь голос, не повертаючись:

— Блазень тимчасово командування прийняв. Пиздаки позакривали. Можете молитися, як треба, або каятися, але я вас поверну на базу!

Яр стегном відчував тепло крові, що стікала на нього й молився, молився встигнути, довезти командира вчасно. Спина та м’язи горіли від незручного положення, та він не здавався.

Часу думати не було. Яр з усіх сил намагався здолати течію.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Moonrise Darkness
08.06.2023 18:32
До частини "Королівська ніч"
Спойлер!
Оповідання незавершене, бо не ясно, врятувалися вони, чи загинули. Варто було б, аби ті, хто не за кермом наклали водію джгут на ногу. Не зрозуміло, нащо ці спогади про його гарем з минулого цивільного життя. Стиль написання доволі грамотний і гарний художньо.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Ганна Синельнікова
    09.06.2023 10:53
    До частини "Королівська ніч"
    Спойлер!
    Дякую за відгук) Розумію, не всім подобаються відкриті фінали =) За основу взятий реальний бус фольцваген, в якому я посиділа, щоб зрозуміти, що може бути реально, а що ні. У нього досить високі передні сидіння та мала відстань між ними. Витягнути з задніх сидінь непритомну людину з водійського навіть, якщо він стоїть припаркований, задачка на п'ять зірочок. Абсолютно нереалістично, щоб в момент обстрілу люди ззаду змогли це зробити поки машину трясе на дорозі з купою вибоїн =\ Щодо його спогадів з минулого життя: основна ідея - внутрішня трансформація героя під вплином зовнішніх подій. До цього все життя герой "пливе по течії", погоджується на все, що пропонує йому життя. Його спогади з дівчатами - яскрава іллюстрація цього. Втім, зрештою, в його свідомості стаються зміни, та він перестає бути пасивним і нарешті починає діяти.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше