А
АРХЕОЛОГІЯ
Грец. αρχαιος — стародавній, λογος — слово, наука.
Наука, що вивчає давній побут і культуру людського суспільства через речові пам'ятки минулого, матеріальні залишки діяльності людей, добуті у ході археологічних робіт (розберемо їх на відповідні літери).
Досліджує як окремі стародавні предмети (артефакти, про які нижче), так і комплекси. На основі археологічних досліджень відтворюється історія, яка мало або зовсім не висвітлена письмовими джерелами.
Археологію можна вважати і суспільною наукою, і галуззю гуманітарних наук. У Північній Америці археологія є частиною культурної антропології. В Україні археологія розглядається як частина історичної науки.
У своїй роботі археологія спирається на міждисциплінарні дослідження, користується методами та досягненнями різних наук. Серед них фізична антропологія (про неї нижче), соціальна антропологія (про неї нижче), історія, історія мистецтв, етнологія, географія, палеогеографія, геологія, палеонтологія, палеозоологія (про неї на П), палеоботаніка (про неї на П), палеоекологія, хімія, фізика, лінгвістика й інші.
Хронологічно археологія займається часом від палеоліту до кінця XVIII cт. (ця межа рухалася вгору поступово), хоча можна і на хутір ХІХ ст. (звісно, того, який був покинутий його мешканцями) наштовхнутися при розкопках енеолітичного святилища. Та навіть розкопки XVIII ст. вважаються не зовсім кошерними, мовляв, етнографія. Та що робити, якщо крім археологів ніхто того, що у землі, не дослідить.
АРХЕОЛОГ/АРХЕОЛОГИНЯ/АРХЕОЛОГИ
Відповідно, науковець/науковиця/науковці й я наголошую на цій науковій складовій, оскільки багато хто хоче долучитися до археологічних робіт без відповідних знань і навичок, ймовірно, здається, що це — так просто, і, звісно ж, археологія дуже романтизована та хочеться цього торкнутися. Археолог/иня досліджує та реконструює попередні культури, історію та навіть події з минулого на основі археологічних, історичних і інших джерел. Займається пошуком, дослідженням, документуванням, інформуванням наукового світу та наданням широкій аудиторії матеріальних решток минулого, які створені попередніми поколіннями людей.
Особисто я за фемінітив, однак моя однокурсниця з Могилянки Тетяна Сай (не знаю, чи змінювала вона прізвище за заміжжя) була категорично проти.
Можете у коментарях написати, що думаєте про фемінітиви у науці ви.
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЗИЧНА (БІОЛОГІЧНА)
Грец. ανθρωπος — людина, λογος — слово, наука.
Біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження та подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини. Як самостійна наука сформувалась у середині ХІХ сторіччя.
Втім, на наших теренах аж до кінця ХХ ст. вважалася спеціальною історичною дисципліною.
АНТРОПОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА
Наукова дисципліна, один з розділів антропології, яка досліджує поведінку людей у межах соціальних груп.
Соціоантропологи вивчають структуру соціальних зв'язків людини, включаючи: традиції, економічну та політичну активність, законодавство, звичаєве право, усталені шаблони споживання й обміну, родичання та структуру родини, міжстатеві стосунки, дорослішання підлітків і їхню соціалізацію, релігію тощо.
Сучасна соціальна антропологія розвинулась у Лондонській школі економічних та політичних наук після Першої світової війни.
Назва "соціальна антропологія" переважно використовується у Великій Британії, проте її предмет тісно пов'язаний або навіть еквівалентний культурній антропології.
Методами дослідження у соціальній антропології є включене спостереження, статистичне опитування, інтерв'ю.
В Україні розвинута слабко.
АНТРОПОЛОГІЯ КУЛЬТУРНА
Наука про культуру як сукупність матеріальних об'єктів, ідей, цінностей, уявлень і моделей поведінки у всіх формах її прояву та на всіх історичних етапах розвитку. У спрощеному розумінні займається вивченням поведінки людини та результатів її діяльності. Як самостійна дисципліна сформувалася наприкінці XIX-початку XX ст. в основному у США.
АНТРОПОЛОГ/АНТРОПОЛОГИНЯ/АНТРОПОЛОГИ
Відповідно, науковець/науковиця/науковці, який/яка/які займається/займаються наукою антропологією. Внаслідок специфіки науки дуже значну роль у роботі антропологів відіграє збір емпіричних даних, польові дослідження. Історично на початковому етапі розвитку антропології головними об'єктами вивчення були архаїчні ізольовані суспільства, і хоча тепер антропологія аж ніяк не обмежується вивченням таких спільнот, а досі поширеним є стереотип антрополога/ині як "того дивака/дивачки, який/а живе серед немитих канібалів". Таких польових антропологів можна віднести і до етнологів.
АРХЕОАСТРОНОМІЯ
Давньогр. Ἀρχη — початок, αστρον — зоря та νόμος — закон.
Наука, що сформувалась у ІІ пол. XX ст., предметом вивчення якої є астрономічні уявлення людей давнини. Вона поділяється на власне археоастрономію, що вивчає археологічні пам'ятки та стародавні артефакти для пошуку у них астрономічного значення, й етноастрономію, що розкриває космологічні та космогонічні уявлення давніх людей а фольклорними й етнографічним даними, а також при вивченні давніх малюнків (петрогліфів).
Своєю чергою, археоастрономія є одним із розділів палеоастрономії, що вивчає давні астрономічні події. Як міждисциплінарна наука, археоастрономія використовує результати, отримані археологією й астрономією, а також історією науки, історією релігії, етнологією, лінгвістикою, палеокліматологією.
Засновником археоастрономії вважають англійського астронома Дж. Хокінса, який вивчав давню мегалітичну обсерваторію Стоунхендж. У неоліті на Півночі Західної Європи було багато таких споруд. Вони могли мати вигляд кількох стоячих каменів (менгірів), або кіл із каменів (кромлехів). Комплекс поблизу Карнака (Франція) не поступається Стоунхенджу. Подібні давні астрономічні споруди знайдено в долині річки Білий Іюс (Хакасія) й у місті Мецамир (біля Єревана).
АРТЕФАКТ
Від лат. artefactum — "штучно зроблений".
Явище, процес, предмет, властивість предмету або процесу, поява якого за природних причин неможлива або є малоймовірною. Поява артефакту є ознакою цілеспрямованого втручання у процес або наявність якихось неврахованих чинників.
У загальнонауковому значенні артефакт — стале та відтворюване відхилення результату експерименту, спричинене засобами проведення експерименту, дефектами методики, впливом суб'єктивного фактору.
У широкому розумінні артефакт — це будь-яке штучне утворення матеріальної чи нематеріальної форми.
Іноді артефактами називають всі предмети, створені людиною, на противагу натуральним об'єктам, створеним природою.
В археології — продукт людської діяльності, об'єкт матеріальної культури, що містить у собі певну інформацію про минуле: господарські знаряддя, зброя, одяг, прикраси, предмети побуту, культу та поклоніння тощо.
АБРАЗИВ
Фр. abrasif — шліфувальний, від лат. abrado — зіскоблюю.
Дрібнозерниста або порошкоподібна тверда речовина, що використовується для різання, полірування, шліфування, іншої обробки (як робоча частина інструменту) твердих матеріалів штучного та природного походження (металів і їх сплавів, пластиків, кераміки, мінералів, скла, дорогоцінних каменів, деревини, шкіри, мармуру тощо), а також для буріння гірських порід.
Сланець до трасологічного аналізу весь, а особливо з обтесаними краями, що надає йому форми, вписується до описів, як абразив.
АНТИЧНІСТЬ
Від лат. antiquus.
Період історії 800 р. до н.е.-600 р. н.е. у регіоні Середземного моря.
АРХАЇКА
Грец. αρχαιος — стародавній.
Ранній етап розвитку суспільства, його культури та мистецтва.
Термін часто вживається щодо мистецтва Стародавнього Єгипту та Греції. Грецька архаїка (VII-V ст. до н.е.) характеризується подоланням культури родового суспільства та підготовкою принципів реалістичного мистецтва. На території України пам'ятки доби архаїки відомі з розкопок античних міст — Березані, Ольвії, Тіри, Пантікапея, Німфея й інших, а також сколотських курганів.
АМФОРА
Грец. αμφορευς, αμφιφορευς — посудина, глечик.
Глиняна посудина зі звуженим дном, високим і вузьким горлом і двома ручками, поширена у давнину у Середземномор'ї та Північному Причорномор'ї.
АЛЬЧИК
Оброблений астрагал (литкова кістка) дрібної рогатої худоби, що використовувався степовими народами для ігор і/або ворожіння.
АНТРОПОМОРФІЗМ
Грец. ανθρωπος — людина, μορφή — вигляд, форма.
Уподібнення будь-чого, що не є людиною, до людини або перенесення її фізичних і інтелектуальних властивостей на істот, речі й явища навколишнього світу. До антропоморфізму належить як зовнішнє уподібнення до людини у пропорціях, формі, рисах зовнішності й атрибутах, так і за мотиваціями, намірами чи емоціями. Завдяки антропоморфізму відбувається розуміння та освоєння людиною зовнішнього світу, з яким вона взаємодіє.
Зображення людей у наскельному живописі та первісній пластиці називаються антропоморфними зображеннями.
"АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В УКРАЇНІ" (АДУ)
Щорічна збірка матеріалів Польового комітету Інституту археології НАН України, в якій публікуються короткі тези про археологічні дослідження в Україні за рік.
Видається наступного після проведення досліджень року.
Матеріали слід подавати до 20 грудня поточного року.
Так 2010 року Миколаївська експедиція пролетіла з публікацією, бо ми працювали до 25 грудня. Це було особливо "приємно", враховуючи, що саме з бюджету Миколаївської експедиції фінансувалося видання АДУ.
Збірка містить інформаційні повідомлення про роботу археологічних експедицій польового сезону, й із 2015 р. включає окремий розділ, присвячений методам природничих наук.
У сучасному форматі збірка виходить із перервами 1967-1972 рр. та з 1990 р. один раз на рік. Попередниками журналу були видання: "Археологічні пам’ятки УРСР" (1949-1963) (про них нижче) та "Краткие сообщения Института археологии УССР" (1952-1962) (про них на К).
"АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ УРСР"
Серія видань Інституту археології АН УРСР (наразі — НАН України), що висвітлювали результати польових (експедиційних) археологічних досліджень в Україні після Другої світової війни та висвітлювали пам'ятки від раннього палеоліту до Київської Русі включно.
Видано 13 томів (Київ, 1949-1963). Пам'яткам найбільш давнього минулого (палеоліт, неоліт, енеоліт, доба бронзи, скіфо-сарматський час) присвячені томи 2, 4, 6; вивченню античних держав Північного Причорномор'я та міст Криму — 7, 11, 13; дослідженню пам'яток давніх слов'ян і часів Київ. Русі — 1, 3, 5; розкопкам у районі новобудов — 8, 9.
"АРХЕОЛОГІЯ"
ЖУРНАЛ
Науковий журнал, офіційний друкований орган Інституту археології НАН України, в якому публікуються наукові здобутки у галузі археології та давньої історії вчених Інституту, українських і закордонних науковців.
У журналі публікуються статті із проблем давньої історії й археології України від первісності до ранньомодерного часу, розглядаються різні теоретичні питання з археологічних досліджень і суміжних дисциплін, публікуються нові матеріали та результати досліджень археологічних пам'яток на території України та за кордоном, розміщуються біографічні матеріали та розвідки з історії археології, друкуються рецензії на наукові праці та хроніка наукового життя Інституту археології й інших археологічних установ України.
У сучасному форматі виходить із 1989 р. чотири рази на рік. Попередниками журналу були однойменні видання: щорічник (1947-1970) і щоквартальник (1971-1988).
Із № 1 2020 р. індексується у Web of Science, з № 1 2022 р. — у Scopus.
МУЗИЧНИЙ ПРОЄКТ 2004 РОКУ
Жанри: рок, фолк, кантрі.
Гурти-виконавці: "Мельніца", "Вулиця Радіо", "Іва Нова", "Троль Гне Єль", "Віли", "Minnesinger".
Однак це — вже не важливо.
"АРХЕОЛОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ"
Засновано 1993 р. Кримським філіалом Інституту археології (Відділення історії, філософії та права) Національної академії наук України та державною комунальною установою "Донецький обласний краєзнавчий музей".
Виходив раз на рік у форматі А4.
Символ, що публікувався на обкладинці, — равлик. Вже не пам'ятаю, що він означав.
"АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНИ ЗА ЧАСІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ"
Археологія України за часи незалежності/За ред. Гершкович Я.П., Гречко Д.С. - К.: Інститут археології НАН України, 2022. - 448 с.
Монографія про археологічні дослідження та відкриття за часів незалежності.
Втім, не про всі дослідження та пам'ятки.
Посилання на пдф покладу у коментарі.
"АРХЕОЛОГІЯ ЗАХОДУ УКРАЇНИ"
Міжнародна наукова конференція, заснована 2005 р.
"АРХЕОЛОГІЯ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ: ЗДОБУТКИ, СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ"
Конференція за міжнародної участі, заснована 1998 р.
АМЕРИКАНКА
Тип лопати. Щось середнє між штиковою та совковою.
Як на мене, їх купують суто задля економії та вони не є зручними при зачистці.
Хоча в експедиціях Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка використовували суто їх.
"АРХЕОЛОГИ"
Пісня радянського барда Юрія Візбора. Має переклад українською.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!