Два постріли опівночі

Цікава динамічна оповідь. Історія робить несподівані повороти, інтрига тримається до кінця, в мотивацію героїв та типажі повірила. Описане легко уявити в голові у вигляді картинок, а це для мене особисто є показником пропрацьованості персонажів та світу. Звуки, запахи, відчуття від доторків, переживання героїв – усе це створює цілісну атмосферу й дозволяє під час читання ототожнювати себе з дійовими особами. Утім, хотілося би ще пару деталей з історії батьків ГГ, за що чи проти чого вони боролися і т.ін. З коректурних моментів можна прорідити «бувальщину» й особові займенники. Можливо, варто у миті найбільшого напруження у тексті давати трохи менше описів, щоб не гальмувати динаміку дій. Дякую за цікавий текст. Натхнення!