Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦

Електронні книги / #доля (116)

Про зорю

Сталь небес прикрасив опік

Батога червоного крізь буваль вікна.

У зорі занадто короткий вік,

Але в ній сила ув'язнена.

Я по стежках своїх віршів

Раптом ступила за межу, де пітьма.

Там кола від Учора-мостів,

А зараз — крижана зима.

Роздмухують вітри хуртовину,

Рівна гладь, божевільна ціна...

Біс лукавий підклав соломину,

Затуляючи мене... Ще жива.

А мої сни... Зустріну там сніг?

Чи ніч одягне свій шовк?

Мені від сталі небес — сто доріг,

Від зорі — лише один. Обов'язок.

~2018~

...

Lexa T. Kuro
16+

Прийдешнім поколінням

Якщо… якщо все буде правильно

Та так, як хочемо,

Та так, як пророкує небо,

Та так, як нам написано

На долі – на долоні,

Та так, як би того хотіли

Родини наші,

Аби захотіли.

То проживемо ми,

Можливо, навіть довго,

Можливо, будуть діти,

Навіть – спільні,

Можливо, навіть разом.

Й могилу нам насиплють в лісостепу.

Та під одним курганом поховають,

Та буде наше поховання парне

Таким… напівцнотливим,

Як перша ніч – з тобою та без тебе.

Його, можливо, навіть розкопають

Прийдешні покоління цього людства,

Що виживе, ймовірно, в катастрофах.

Не знаю, що шукати вони будуть.

Знайдуть. Не артефакти, а кохання.

...

Мавка (Ганна Заворотна)

Стерто

Що під маскою? Стерто все білою пудрою.

У проріз довго снилися його очі. Хто знав...

Він був вітром, я — сонячним ранком... Забуте.

Шкода не головне... Головне він мені сказав.

То не попіл. Попіл лежав на обличчях.

На долонях чорнило. Своє він снігом стер.

Доля яскравим батогом грала в блискавицях.

Усі ми в'язні світу... Творець хитрий. І що тепер?

Назавжди я залишусь під маскою тінню.

Мені його тиша — заборонений спокій.

Стерто пудрою все, що було мішенню.

Накреслить нову. У його долі образ інший. Свій бій.

~2018~

...

Lexa T. Kuro

Три крапки в комах

Знаю, коли я піду, згаснуть усі зірки... Вітаю!

Твій тихий, бездонний світ може принесе тобі дива.

Я начебто завжди якимсь вогнем душі непідвладним...

Якимось забороненим бажанням бути... Скажи, я права?

Мої три крапки яскраво палають в тебе на шкірі... О, Боже!

Всесильним розумом обрізаєш фразу «Малий, облиш»...

Тобі сняться заборони заповітів... Мені воля мрії дорожче...

Думаєш, не вперше, але про головне завжди мовчиш...

Рвати коріння, зрізати насіння заборонених бажань, не снитись...

Мої виправдання знову не знаходять в тобі спокій...

Розумієш, я надто вільна пташка... Мені не залишитись...

...Ми десь ЗАВЖДИ, але тільки на паралелі ти мій.

І за межею наша зустріч відбудеться випадково...

Екватором рівним палає обрій біля краю землі...

Ця полонена дійсність... Все наче по колу...

Але мої три крапки у твоїх комах душу та світло знайшли...

~2017~

...

Lexa T. Kuro

Оголеної душі Камасутра

Перетинаючи кордон мого неба,

Ти думав про літо, Прекрасне Тремтіння Душі?

Безкомпромісні «бути/не бути»... ганебно...

Чую тебе... До себе покличеш? Або знов апогей брехні?

Прожени — якщо хочеш. Поверни — якщо «треба»...

Якщо ні — відпусти. Чи прірва — твій міст?

Ти казав «мало тут раю, більше від пекла»,

Вірив в принцип, летів «під укіс»... В чому зміст?

Якби зістрибнув одразу, коли покликав ранок чи смуток...

Прозою не стали б кілька фраз на долі, в пітьмі...

А тепер «оголеної душі камасутра» здобута,

Що червоною ниткою зв'язала нас... Ні тобі, ні мені.

~2017~

...

Lexa T. Kuro

Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг

За мотивами "Скайрім"...

~•••~•••~•••~~

Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг.

Мій шлях був довгий, я вічність у бою.

Підземні склепи та джерела у всіх на вустах,

Дракони повернулися - боронять землю свою...

Я побувала в болотах, і на верхівках гір,

Спускалася під землю і поринала на дно морів.

Збирала різні плітки, сум, захоплення, гнів,

Карала нечисть, вінчала жебраків та королів.

Зустрічала благородних вампірів та злих святих,

Храми нових богів, і зруйновані міста,

Привидів, які живіші за живих,

І кілотонни ідеального марного льоду зі сна.

А ще я вселяла надію, спокій та страх,

Приручала добро, щоб не звалився буття орієнтир.

Древо життя бачила, диво в його гілках,

Як у паростку дозрівав істини еліксир.

А потім по древніх храмах носила мене доля,

Шукала слова в криках драконів – ніхто не просив.

Більше знайшла запитань - адже в темряві народжується темрява,

Від ран і зрад вибивалася кожного разу з сил.

Я завжди захищала слабких з вірою у любов.

Сильні були друзями – усі скажуть, кого не спитай.

Варила юшку, пекла хліб і проливала кров -

Щоб не робила, все було заради інших, це знай!

А зараз дивлюся нагору – мовчать небеса.

Віддається мені кожен крок тих, за кого живу.

...Навчи мене чаклунству, будь ласочка, архімаг.

Ти ж знаєш, я одна з тих драконів, які загинули у тому доброму бою.

~квітень•2021~

p.s. Кліп до вірша та декламація - подарунок від дивовижної авторки Сандри Мей

https://arkush.net/user/7740

Кліп можна подивитися у вкладці "Буктрейлер".

...

Lexa T. Kuro

Не лялька

Його руки обіймають не тебе,

його губи залишають слід на ній.

Він закоханий, та любить лиш себе,

подарує й розіб'є кришталь надій.

Але твої почуття не глухий звук,

та чомусь не долина до його вух.

Ти втомилась від образ і зради мук,

просто відпусти, зведи мости розлук.

Він грався й грається ще досі

з жіночим серцем, що кохає.

Хоч посивіли його скроні,

та ляльку з рук не випускає.

Та жінка не була й не буде

в руках брутальних, наче лялька.

Візьме втече, його забуде

і відшукає своє щастя.

Нарешті, мила, зрозуміла,

що має й інший бік кохання.

Ти на шляху вже натерпілась,

тому здійсни своє бажання.

Вдягнеш фату і сукню білу

та закружляєш з чоловіком.

Красуня справжня, в мрію світлу

мандруєш з красенем довіку.

(січень 2023 р.)

...

Роман Фещак

«До перцю...»

***

Мій час --

Перець,

Який розсипався

На такому Всесвіта

Тaрелі,

Що не зрозуміти

Зразу,

Де лежать

До спожитку, в надії --

Всі мої щастя дні,

Бо...

Біжать та світяться

Планети,

Якою, тайною --

До безнадії,

У собі,

Таки мені колись дадати

Прагнуть, непомітно --

До перцю, солі

На столі...

-----------------------------

19.01.2024; Paris (Aurora)

===========================

(!!!)

Автор :::

Катинський Орест

https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003512

(Katynskyy Orest)

=======================

...

Катинський Орест

Жіночий декаданс

1

Коханню всі живі підлеглі

І перепонам всім на зло

Я роблю вибір збити кеглі,

Хоч це єдине глузду тло.

Життєві хвилі між штормами -

Я каравела є твоя.

Взаємність не живе між нами

Та все одно... Кохаю я!

Приспів:

Ти просто оселився в серці

Не постучав, а вибив дверці.

Розвів багаття піонерське

Підеш і попіл, замість серця.

Проти пожежі розум марний

О Господи, який ти гарний!

Згоріти зовсім не боюся

За волею вже не женуся.

2

Хижак він, хоч я і не здобич -

Емансипована мала.

Та правилам я вже не родич

Хоч народила їх сама.

У бій за щастя з головою,

Мета програти і в полон

Вона заручник, а не зброя.

Єгипет я, ти - фараон.

Приспів

3

(декларація) Коли крізь біль я знов із попелу постану

Собі пообіцяю в котрий раз,

Що жертвою ніколи більш не стану.

Що завжди головна я поміж нас.

Не вартий ти страждань моїх віднині -

Я горда вже була і буду знов.

...

Та все це в одну мить кохання спинить

Бо почуття нас повнять наче кров.

Приспів

+ (декларація)

Хай навіть вкотре помилюся

Та все одно свого доб'юся.

...

Легрей

Храм пророцтв

Минуло століття, пророчий вогонь

Зродився в Горішньому Храмі.

Верховний чаклун одним плеском долонь

Замки відімкнув на брамі.

Ховав під плащем прадавню пітьму,

Підкорену власній волі.

І заклик його, як сто зим тому,

Мав значення в кожному слові:

«Хай ті, що крокують тихіше води,

І ті, що руйнують гори,

В усталений час рушають сюди —

І доля до них заговорить.

Нехай не зупинить ніщо на землі:

Ні діви, ні влада, ні злато.

І навіть дракони підступні і злі,

Що здобич будуть виглядати.

А ті, що дійдуть — у броні, не труні,

Отримають правду, як зброю.

І сумнів слабкий згорить у вогні,

Постануть хоробрі герої».

Промова магічна лилась вниз, як струмок,

Навздогін трава шелестіла.

А маг, доказавши, зник у храмі з кісток

Всіх тих, кому не пощастило.

...

Анастасія Вовк

Про «Голодні ігри»

За мотивами серії книг «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз...

~•••~•••~•••~

Що це за світ такий, якщо дітей посилають на бійню «Голодні Ігри»?

Цистерни болю та крові... До обіду подають свіжий страх.

Новий розпорядник тасує карти, до фіналу — похмурі титри.

...От би перевірити, жменя отруйних ягід відмиє червоний захід сонця на його руках?

Істоти в шовкових сукнях, пахнуть дорогими парфумами, потом й «скорботою».

Порожні розфарбованці блювотне зілля тицяють, захлинаючись, повз рота.

«Капітолій» — богеми кумир... Там «від серця» та «завжди з любов'ю»

Розпинають святе... Тільки сцена давно без ілюзій, і нема хреста.

Що ми пам'ятаємо? Дистрикт Чотири — Фіней і Магз... Одинадцять — Трач і Рута...

Інші, як і в Тринадцятому, усі 75 років... «списані на видаток»... один за одним.

Що таке життя, якщо обривається «на втіху» глядачам за хвилину,

А потім, у кращому випадку, трохи їжі та «співчуття» від президента Сноу рідним..?

Ми давно всі у «грі»... Правила нав'язані — у них немає сенсу.

Як жити в цьому світі таким, як Прим? Як Піта? Де «я» – більше не «я».

Приймаючи рішення «убий або будеш вбитим», бачиш не людей, а голі числа,

Стаєш менше на життя, розуміючи воно ніколи не було твоїм... Всі підуть в забуття...

...Що ми за світ, якщо знову «переспівниці» співають «колискову» маленькій Руті?

Якщо «профі» з Першого та Другого потрошать тортурами чужі мізки та серця?

Все, що ви розуміли в «голодних іграх» із «телешоу» — забудьте!

...Усі ми знаємо, хто справжній ворог... Поки вигідно їм, цим «іграм» не буде кінця.

~зима•2018~

...

Lexa T. Kuro

Тут все моє

Тут все моє: бузок і алича,

Старий спориш і мовчазна криниця,

Важким колоссям поле золотиться,

Сумній вербі косички до лиця.

Тут все твоє: дощі і полини,

Пухнасті айстри туляться до ночі,

У комишів твого дитинства очі,

І зорі близько - руку простягни.

Тут все чиєсь: стежина і поріг,

Сутула хата, бідна куца доля,

Вдовиний сміх в танку кружляє з болем,

Німе ридання сиріт-матерів.

Тут наше все: вітри і кропива,

Червоні маки, юні і цнотливі,

Мені у спадок предки залишили,

Як і любов, і віру, і слова...

...

Юліана Нестерович

Я люблю

Я навчилася жити, смакуючи посмішку,

Як солодкий і стиглий рубін-нектарин.

І коли ніжні рими на світ Божий просяться —

Ти для мене безгрішний, немов херувим.

Я не просто пишу, я творю тебе вміло.

Всі метафори в мене, як гострий стилет.

Я люблю твою душу, люблю твоє тіло,

Я люблю помічати десь твій силует.

Я люблю твої очі — з насмішкою ніжною.

Я люблю, як спідлоба на мене глядиш.

Я люблю, як холодною осінню пізньою

Шелестить твоє слово, як мрійний комиш.

Діамантами небо закохано світиться...

Шепотіли нам айстри печальні в саду,

Що колись наші долі блукали під місяцем,

Милувалися зорями нам на біду...

...

Юліана Нестерович
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
Результати конкурсу 🇺🇦⚡️ Квантова Україна ⚡️🇺🇦
13.06.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Знаємо, що ви вже зачекалися, проте час настав! Вітаємо всіх з результатами конкурсу "Квантова Україна" 🥳⚡️🇺🇦
Це був довгий марафон, але результатом стала чудова підбірка фантастики в українському мультивсесвіті 💙💛

... Детальніше
Блоги
Конкурс "Антиутопія: маніфест -2024"Зорян Костюк (Костянтин Зотов)
15.06.2024
До 75 – річчя з дня першої публікації📕 роману Джорджа Орвелла «1984» оголошується неофіційний авторс ... Детальніше
знайомство pigulka🎀
14.06.2024
привітик!!! сьогодні я вперше опублікувала щось на аркуші,тому не знаю,чи прийдеться вам це до вподо ... Детальніше
Це здійснилося! | Розділ 20-й. Візуалізація ♥♥♥Ханна Трунова
14.06.2024
"Дощ із гірко-солодким присмаком" ― 20-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" вже можна читати! 💋 ✍️ Т ... Детальніше
Перше оповіданняМаркус Коен
14.06.2024
Історія, значить, така. Реєструюся на Аркуші, думаю що не буду нічого публікувати, я тільки почитати ... Детальніше
Що роблять бібліотекаріМавка (Ганна Заворотна)
15.06.2024
Як колишня бібліотекарка абонементу вирішила написати, чим займаються бібліотекарі, бо коментар під ... Детальніше
Вечірній блогBlack
14.06.2024
Всім доброго вечора, сьогодні я б хотіла просто поговорити, а ще поцікавитися думкою. На Букнеті я р ... Детальніше
На Аркуші вже:
11342читачів
134343коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: