ідеологія
або про анархію
про яку я насправді знаю небагато — ну, якщо це якась ідеологія
мені подобається, мабуть, не знати про те, що мені не подобається
а от про самоорганізацію вже цікавіше. розумієте, ідеологія є там, де державний устрій
а самоорганізація... це, до прикладу, якісь революції — як на граніті. чи кольорові
а тоді починається сувора дійсність. тобто стихійно можна сягнути навіть зірок — але як перетворити стихію на щоденний розпорядок?
отож, це скорше духовний вимір. анархія — як ідеологія — це погляд на суспільний устрій
це ще Платон з Арістотелем помилились — ну, що можна придумати, якою має (чи може) бути держава
вона може бути якою завгодно, але якоюсь має бути. в якусь мить протестні настрої виражаються у героїчних вчинках
а тоді починаються будні. тож не можна щодня підноситись до безмежь духу, а тоді, знову й знову, витворювати дивовиж — у вчинках?
ти маєш навчитись говорити "ні". найдосконаліша мова — це мова безмовна. ось ти говориш, а ось дослухаєшся. ось надихаєш, а тоді відрізуєш усе, що нежиттєздатне.
життя й справді не можна впорядкувати, наче якусь машину. але й безладу допускати не варто. складна це, коротше, теорія — ну, про життєобіг людей (у суспільстві)
зі. нещодавно в мене навіть виникла думка, що не варто оживляти мертвих. що мертві мають померти.
а життя... життя — це щось інше. але точно що не вимірюється жодною ідеологією
15.04.2025
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!