Принц - котячі вушка

Принц – котячі вушка

- Знайшов таки час…

Емілі сиділа на тротуарі біля входу на територію так званого «Венеціанського палацу» де мав проходити маскарад. Вона піджала ноги під себе та поклала голову на коліна, тримаючи звисаючу руку з телефоном. В повідомленні було сказано:

«Пробач, проте я залишусь у Лізи»

- К-козел, - сказала вона крізь зуби.

Це мав бути неймовірний вечір, про який Емілі мріяла вже давно. Ще з малку вона читала різні книги про середньовіччя та різні романи і їй хотілось побути принцесою, в красивому пишному платті, сходити на бал та станцювати. Це романтична сцена не залишала її і ось, ставши дорослою, вона дізналася про те, що в її місці проводитиметься маскарад «Венеціанський палац» де люди можуть прийти в тих образах, яких захочуть, втіливши свої давні мрії та розважитись. А особливо її цікавив театр, який на час маскараду, що проходив на його околицях, ставав тим самим Венеціанським палацом. Його великі зали підходили для проведення балу, та додавали тієї самої середньовічної атмосферності. Вона навіть орендувала це чудове пишне плаття, таке ж як у принцес.

Проте він не прийшов. Він кинув її, ще й в цей особливий для неї вечір. Не вже він не міг почекати, хоча б до завтра і станцювати з нею, хоча б сьогодні стати її принцем…

А тепер вона сиділа покинута, в цьому дурнуватому платті на тротуарі.

- Довбаний козел, - Емілі витерла розмазану туш з очей, та встала. – Що ж, я прийшла розважитись на маскараді, отже я це і зроблю.

Тільки вона збиралася йти, як почула душу роздираючий вереск:

«Мяяяяяяууууууууу!»

Це кричав десь поряд кіт.

Емілі не могла тепер просто так піти, тож при піднявши сукню, щоб та не човгалась по землі, вона стрімголов побігла на вереск.

Вона добігла до дерева, на якому на мотузці висів чорний кіт з білою плямою на грудях. Кіт відчайдушно бовтався на мотузці, проте ніяк не міг підтягтись.

«Бідний кіт, - подумала Емілі. – Отже ці жорстокі підлітки»

Вона швидко підхопила кота на руки і поки той перелякано вчепився в її рукав, вона відв’язала його ногу.

- Ось так, все добре, - вона погладила його по голові і той почав дихати повільніше, відпускаючи її з мертвої хватки. – Схоже не тільки в мене був паршивий вечір.

Кіт повністю розслабився і звісив лапки з її руки і вперше легенько замуркотів.

Емілі усміхнулася та підійшовши до бетонної стіни, поклала кота на неї.

- Наступного разу будь обережніший, - вона почухала його за вушком. – А я піду свій вечір рятувати, ех, хоч не знаю що з цього вийде. Бувай.

Вона розвернулася та пішла до входу на маскарад.

Кіт сидів на стіні та мовчки провів її поглядом, після чого побіг вздовж стіни.

Емілі збрехала сама собі. Вона прийшла на маскарад заради балу, лише заради нього, проте без Емета, того… вона навіть не знала як підібрати слів, вечір був зіпсовано. Він мав стати її партнером по танцю, її принцем. Лише один танець під яскраві звуки живого оркестру, це все, що їй було потрібно. А зараз вона блукала в довгій сукні вулицями маскараду, оминаючи натовпи людей в костюмах, не маючи жодної цілі та періодично розмазуючи туш на очах.

- Чорт, - тихо казала вона.

Як не крути, проте без партнера нічого не вдасться. То ж волочучи за собою сукню, вона пішла до виходу.

Позаду блимали ліхтарі і чутно було сміх та музику. Емілі обійняла себе та заплакала.

- Найгірший… вечір.

- Будь ласка міс, не проливайте сліз. Я впевнений, що той дурень просто звичайний нетямущий селюк, якщо вирішив покинути вас цього неймовірного вечора.

Емілі злякано підняла голову і поспіхом намагалася знайти джерело голосу.

- Я тут, на горі.

Піднявши голову, Емілі побачила того самого чорного кота, з білою плямою на грудях. Він сидів на стіні та вертів нетерпляче хвостом.

- Щ…що?

- Перепрошую, - сказав кіт, - ви певно здивовані, проте я пережив такий стрес, що побіг, навіть не подякувавши. Моє виховання не дозволило мені просто піти.

- Кіт говорить…

- Тож… скажіть мені панночко, - кіт вилігся на стіні, - що ви хочете, за мій порятунок, за моє спасіння з лап тих підліткових монстрів, які повісили мене туди?

- Я певно дурію, - сказала Емілі, взявшись за лоба. – Я просто хочу додому, - вона знову пішла до виходу, ігноруючи кота.

- Хмм, - задумливо видав кіт, почухавшись на спині, та знову перевернувшись, - серця такі тендітні. Що ж, тоді якщо ви не проти, чи не підете зі мною на танець?

- Що? Танець? З котом?

- Так, проте…

Кіт стрибнув за стіну і зза неї до виходу вийшов чоловік. Він був в чорному середньовічному костюмі з білою сорочкою, а на обличчі була маскарадна маска у вигляді кота.

- …чи не дозволить танець місс, якщо я буду в такому вигляді.

Чоловік заклав руку за спину, та легенько вклонившись, виставив вперед долоню на знак запрошення.

- Що тут… відбувається… Невже той коньяк на фестивалі був такий міцний?

- Це реальність, просто я не звичайний кіт і хоч ваша вельможність забажала додому, насправді ви не цього хочете. Тому моє запрошення досі в силі і я терпляче чекатиму на вашу згоду.

Щічки дівчини порозовішали.

« Він говорить як…»

Вона обережно протягнула долоню, поклавши її в його.

Чоловік елегантно її прийняв, та легенько повів її вбік «Венеціанського палацу»

Вони зайшли в середину. В залі активно грала музика і люди танцювали вальс.

Очі Емілі загорілися від захвату, на мить вона відчула себе дитиною, а всі погані думки зникли. Вона навіть забула про те, хто її партнер. Чоловік витягнув позолочену маскарадну маску, та дав її Емілі.

- Навіщо?

- Щоб все було ідеально. Якщо міс не проти, я поведу, - сказав чоловік, піднявши її руку, та взявши за талію.

Один оберт і Емілі не помітила, як вже кружляє в центрі зали. Їй здавалося, що вона танцює на хмаринці, під ніжні звуки скрипок.

- Як тепер ви себе почуваєте міс?

- А, скажи, тобто скажіть пане чарівний кіт, хто ви?

- Як би ж я міг, - він легенько прокрутив її навколо, та знову взяв за талію, наблизившись своєю маскою до неї. - Мурррррр

- Знаєте, - нервово сказала дівчина, - а навіть не скажеш про те, що годину тому ви були верескливим котом на мотузці.

- Так, - він знову її крутнув, - цей сором залишиться зі мною на завжди, проте я радий, що лише ви і саме ви стали його свідком.

Вони продовжили танцювати, не рахуючи часу.

- Дякую вам, - сказала Емілі, через певний час. – Я в такому захваті. Ніби потрапила в казку.

- Для того я й тут, щоб здійснити вашу мрію. Ви задоволені?

- Так, я неймовірно щаслива.

- І я вам дякую за цей прекрасний вечір, а тепер другий акт.

- Що ви сказали?

Крутнувши знову її навколо, чоловік відпустив її долоню і Емілі врізалась у щось та так, що а ж маска вилетіла з її обличчя.

- Я перепрошую, - схвильовано сказала вона.

- Нічого, - чоловіча рука опустилася по маску, - Тримайте, який же маскарад без маски…

Хлопець застиг з маскою, глянувши в лице дівчини. Емілі тим часом поглянула в ніжні карі очі хлопця, які були за маленькою маскою.

- О…ось, тримайте, - сказав нервово хлопець. – Я щойно прийшов і ще не розібрався, де стояти. Перший раз на маскараді.

Дівчина зашарілася та обережно взяла маску.

- Я… власне теж. Проте… на бал потрібно прийти вже з партнером.

- Хіба? Я думав тут як у фільмах, стоятимуть вільні люди і чекатимуть запрошення.

- Та ні, тут не так, - усміхнулася Емілі.

- Знаєте, тоді… - нервово почав хлопець, - якщо вже так співпало, чи не маєте ви партнера для танцю?

- Я? Еммм...

Емілі забігала очима в пошуках кота і знайшла його біля виходу.

Той низько вклонився, та виставив долоні ніби промовляючи: «Тепер все в твоїх руках» і пішов.

Емілі усміхнулася йому вслід: «Дякую Принце – котячі вушка»

- Ні, я теж тільки що прийшла, можливо і справді так співпало.

- Проте я такий собі танцюрист.

- Я тебе навчу.

Чорний кіт з білою плямою на грудях спостерігав через вікно на гілці, як Емілі навчає хлопця вальсу. За виразом облич, їм було весело.

- Який все ж таки видався прекрасний маскарад, - сказав кіт.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Natalia
06.12.2023 18:13
До частини "Принц - котячі вушка"
Дуже легка і приємна історія. В мене навіть настрій покращився. Творчих успіхів вам від щирого серця👍
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Мавка (Ганна Заворотна)
    16.07.2023 11:50
    До частини "Принц - котячі вушка"
    Спойлер!
    Мила історія. Правда, чарівний світ і світ реальний перетинаються ненадовго та добре, що кіт придумав цей другий акт. Додому пишеться разом. Також звернення виділяються комами
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Яна
    11.07.2023 17:23
    До частини "Принц - котячі вушка"
    Емоційно, легко, пронизано ніжністю, елегантністю. Твір дуже легко читається та справляє гарне враження. Не забагато і не замало. Лінія романтизму супроводжується весь час. До того ж, є нота мотивації, "все у твоїх руках". Читаю ваші твори не одноразово, захоплююся вашим стилем написання. Цікаво та захопливо. Читатиму ще)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • antilohion
    11.07.2023 15:55
    До частини "Принц - котячі вушка"
    Романтична, гарна і дуже приємна історія, яку читав з задоволенням. Також сподобалася тепла атмосфера розповіді.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше