Інколи в грудях така порожнеча
***
Інколи в грудях така порожнеча,
Інколи повінь живих почуттів.
Я безпорадно готуюсь до втечі,
Я так робив вже в мільйоні життів.
Інколи стінам зачитую сповідь,
Потім руйную бокали скляні.
Вікна відкриті. Упав перший промінь.
Тіні самотньо моїй на стіні.
Я шаленію, не дам собі ради.
Чому ти пішла навесні?
Що в мене є? Мідний присмак утрати,
І затиснуті в грудях, гучні до нестями пісні.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.