Шус і лісова пошта

Живе собі один павучок, на ім'я Шус, разом із батьками у маленькому будиночку з павутини на дереві. І найбільше він полюбляє розглядати візерунки, котрі виходять з-під рук його батьків. Сам він так, на жаль, не вміє.

Хоча заняття це доволі відлюдне, він не самотній. У нього є друзі – жабенятко Вук і всі його брати та сестри. Він любить ходити до друга в гості.

І не було б у Шуса турбот, поки не настала сьома в його житті зима. У цю пору завжди активно залучалося молоде покоління до роботи. А вже через день потрібно вирішити якою!

А Шус сидів у друга в гостях і сумно водив ложкою по тростяному варенню. До речі, це було його улюбленою стравою!

Нарешті й Вук помітив стан друга.

- Чому ти такий сумний, Шусе? - спитав він. Павученя промовчало. - Ти ще не вирішив, чим займешся у ці два тижні?

- Не визначився,- сумно зітхнув він.

- Та не сумуй ти так! Гайда зі мною розносити пошту! Це весело і не займає часу.

- А гайда,- Шус радісно посміхнувся. Тепер йому не треба нічого вигадувати. І взяв у рота стільки варення - аж щелепи злиплися. Однак, усмішка не сходила з його вуст.

***

Наступного дня Шус пішов на свою першу роботу. Пошта знаходилася у підніжжя дерева. Заплутана у корінні, вона нагадувала велику ящірку, котра застрягла.

- Шусе! - зустрів його веселим окриком Вак. Шус помахав йому у відповідь і швидко підбіг.

На друзі вже була новенька зелена форма з емблемою пошти - міцними жаб'ячими ніжками.

- Ну як я тобі? - запитав Вак задоволено.

- Крутяк!

- Іди до тієї жабки, й вона видасть тобі таку ж!

Шус швиденько підбіг до неї. Взагалі, він бігав дуже кумедно - перевалюючись з боку на бік.

Павучок підбіг до доволі огрядної жабки в червонястому платті й взяв у неї форму.

Схоже, її шили саме на нього. Ну так, він же вчора записався саме сюди. Павучок щасливо посміхнувся.

- Іди сюди,- підкликав його Вак,- зараз будуть роздавати завдання.

Шусу випала важкенька торба з запрошеннями - усі писали запрошення на Нового Рік. Павучок, не зважаючи на це, закинув її на руку і рушив за усіма іншими.

Попереду ряд плигаючих жабок, а позаду він перебирає якомога швидше ногами.

У якусь мить він навіть захотів станцювати – і став крутитися навколо своєї осі.

Але доволі скоро павучок став нерадісним. Усі швидко добралися до будинків, а він усе перебирав і перебирав лапками. Поки дібрався до вулички Густотравичка, зовсім захекався. Нарешті вклав у ящичок лист і рушив далі.

***

Шус і розносив запрошення, поки ліс не обплутала темрява. Торба ж зоставалася важкенькою.

Засмутившись, він рушив назад до відділення пошти. Там на нього чекала ще більша прикрість.

Усі жабенятка встигли рознести своє, і виходило, що він один не впорався. Коли здавав торбу, жаба глузливо хмикнула. Від цього він ще більше засмутився.

Коли ж Вук запропонував відсвяткувати цей день, він ввічливо відмовився. Сказав, що дуже втомився.

І це була правда. Шум ледь дібрався до домівки, де на нього вже чекали стурбовані батьки. Вони теж приготували святкову вечерю - смажені корінці з тушкованою шавлією. І те, і те він дуже любив, тому не зміг відмовитися.

Сидячи вже за столом, батько запитав:

- Ну, як минув перший день?

Павученя лише потупило погляд і пробурмотіло:

- Добре.

Помітивши, що він усе таки якийсь не радісний, батьки його більше не питали.

***

Наступного дня Шус рушив на пошту зовсім без настрою, і через день теж. Так проходив він три дні. На четвертий же день за декілька метрів до пошти різко повернув і рушив іншою вуличкою.

Сонце підійнялося над обрієм, і різня комашня і тваринки вибиралися у своїх справах.

Проходячи один із двориків, він побачив, як сонечка активно підстригають газон. Ще через декілька побачив стрибунців, котрі натирали вікна до блиску. І всі такі радісні, весело балакають.

Зажмурився Шус, розплакався, і кинувся бігти прожогом. Сховався під гойдалкою і так і пролежав до пізнього вечора. Лише коли сонце сховалося, підійнявся і рушив додому.

Там на нього чекали похмурі батьки.

- Підійди, сину,- вказав батько на стілець.

Про те, що він був відсутній на пошті, батькам уже доповіли. Вони довго розповідали про те, як це безвідповідально, невиховано...

- Але мені не подобається цим займатися...

- Синку, ти ж розумієш, що не можеш просто так піти. Тобі довірилися тваринки, ти пообіцяв їм допомогти...

- Але в мене не виходить...

- І чому ж? – м’яко спитала мама, присівши поруч.

- Бо в мене коротенькі ніжки...

Мама розсміялася і погладила його по голівці.

- Тобі все вдасться,- а потім серйозно додала:

- Спробуй зробити так, щоб робота сподобалася.

*

Але Шус не розумів, як зробити роботу легшою і цікавішою. Навпаки. Через прогул йому дали роботи ще більше. Він нічого не встигав і отримував суцільні виговори.

Так і тягнулися дні.

Шус відчував по вечорах жахливу втому, але намагався вивчати, як правильно плести павутину. Нічого в нього не виходило, але він навчився красиво його складати в рядки й зав'язувати вузлики. І все ще мріяв, що зможе змінити роботу.

*

І от настав передноворічний день. Сьогодні на пошту прийшло особливо багато листів. Шусу цього разу видали дві торби.

Розносив, розносив їх. І раптом зупинився біля вітрини магазину, де виставляли павуки свої плетива.

Він роззирнувся, а потім обережно забіг за ріг. Там швидко перевдягнувся, заховав обидві торби й речі, й пішов у магазинчик.

Довго він пробув у ньому, аж до вечора. Купив собі й гарненьку книжечку з плетінь, і одну з поробок.

І лише тоді рушив додому.

Тепер лапки несли його вперед весело і щасливо. Навіть торби з листами не здавалися такими важкими.

Раптом, проходячи повз один із будинків, він почув гучні схлипи.

Не стримавши цікавості, він підійшов ближче до вікна й прислухався.

- Він забув про нас,- ридала стара бабка.

- Не побивайся так,- погладжував її по голові старий.

Щось сколихнулося в серці Шуса. Він перевів погляд на торби.

- Ні,- пробурмотів собі павучок під ніс,- не буду я цього робити.

І хотів рушити далі, але щось не давало, щось заважало йому це зробити.

І тоді сів Шум під ліхтарем і почав з усіх сил шукати лист...

Довго він шукав, але все-таки знайшов, адресований на вуличку Дрібнолистну, 6. Вклав у ящичок і рушив собі далі.

Але не міг чомусь він в тепер просто так піти додому. Мучила його совість.

Важко зітхнув, і витягнув лист наугад.

"Мох'яна, шістнадцять" - було написано на конверті.

Зітхнув важко Шус, але закинув торби на плечі й рушив у бік Мох'яної.

*

Шус розносив  листи всю ніч, ні разу не спинився на відпочинок.

І от він уже підходив до останнього будиночка на вуличці Сіротравій. Раптом побачив маленьку павучиху, котра сиділа на підвіконні й намагалася плести. Їй це погано вдавалося - десь так же, як і йому.

Раптом до нього з відчиненого вікна долинуло сумне зітхання і бурмотіння:

- Як я хочу навчитися плести...

І скривилося маленьке личко, і покапали бісеринки з очей.

Шус завмер і намацав книгу про плетіння, котру він купив собі. Павучок вагався. Дівчинка ж так щиро плакала... Він зітхнув і поклав до ящичка ще і книжку.

*

Ішов Шус вуличкою довго додому, навіть сонце вже освітило йому шлях.

Як раптом, побачив від двох старих бабок. Вони радісно йшли вулицею, поспішаючи до своєї рідні.

І відчув тоді Шус себе так тепло і затишно...

*

З Вуком вони відсвяткували чудовий Новий рік. Після зими Шус подумав і вирішив продовжувати розносити пошту, бо йому дуже сподобалося робити тваринок щасливішими хоч трошки.

Кінець.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Олександр Молодецький
16.05.2022 11:31
До частини "Шус і лісова пошта"
Казка гарна, але з моралю трохи я не розібрався. Спершу виходило так, що якщо справа тобі не подобається і не підходить, то краще не гаяти на неї час, а більше зусиль витрачати на те, щоб навчитися краще робити те, що тобі подобається і підходить. А потім раптом вийшло, що треба бачити важливе і корисне у тому чим ти займаєшься і тоді справа почне тобі подобатися.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дарія Гульвіс(Денисенко)
    16.05.2022 11:41
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Я планую написати продовження цієї казки) Як можете побачити, багато, хто писав про нечітку мораль, тому спробую усе-таки знайти якусь. Але взагалі ця казка швидше про те, що доведення справи до кінця дарує дуже сильне задоволення, навіть якщо процес не надто приємне. Що краще обрати - особисто для мене питання трохи складніше, ніж на одну казку, тому, мабуть, це лише початок серії історій)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Мавка (Ганна Заворотна)
    28.06.2022 16:43
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Мені на початку здалося, що мораль у тому, щоби говорити відверто Бо Шус нічого не казав ні керівництву, ні друзям, ні батькам про те, як йому важко, а просто вирішив забити А забивати - це не вихід А потім (або друга) мораль у тому, щоби розгледіти справу перед тим, як від неї відмовлятися Бо спочатку Шус бачив лише свою втому та що нічого не виходить, а потім зрозумів важливість справи та якось таки зміг її робити
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Павло Романько
    11.01.2022 14:46
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Мені сподобалося. Я теж хочу навчитися писати казки. У мене двоє дітей. Але чомусь виходять лише дорослі книжки, навіть про Діда Мороза...
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дарія Гульвіс(Денисенко)
    11.01.2022 17:33
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Я теж вперше писала казки, але в мене був куратор, чия казка недавно вийшла в збірці) Пошукайте і ви людину, котра розбирається у цьому. Дуже допомагає;)
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Таліана
    10.01.2022 20:14
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Читати було цікаво. Ще й нове слово "червонястий" для себе відкрила:) Стосовно сюжету. Сподобалось, що павучок пошту у новорічну ніч все ж розніс, але я за те, щоб він або від початку мріяв розносити пошту, або повернувся після свята до плетення павутиння.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Катерина Скрипка
    10.01.2022 15:12
    До частини "Шус і лісова пошта"
    Гарно написано, але мене хвилює, що павучок свою мрію заради інших покинув. Справу треба до кінця доводити, а от мрії закидати не можна.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Дарія Гульвіс(Денисенко)
    10.01.2022 17:25
    У мене була спочатку трохи інша кінцівка, але її дуже радили змінити... Навіть не знаю, що робити(
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше