Людвіг, Лісовий Цар

Гарно! Атмосферно)) Сподобалося! Любий авторе, а пiдкажiть, чи iснуэ *розгорнута версiя*?

Функцію детектора брехні виконує священний символ в мисливця на відьом — одне з багатьох запозичень з ДнД, яке служить магічним фокусом, а використовується такий собі аналог закляття 2-го рівня "Зона істини". Просто каст заклять без соматичних та вербальних компонентів — прерогатива не лише чародіїв (sorcerers). Так, історія буде більшою, але дедлайни та обсяг тексту наклали свої обмеження. Втім, це вже зовсім інша історія... Дякую за приділену увагу!

Чи не повʼязана часом ця робота з роботою «На руїнах величі»?

Пов'язана одним сетингом, але і персонажі, і регіон відрізняються.

Пішла по списку Відразу скажу, що було приємно наштовхнутися на автора, чиї Руїни мені були прямо в серденько! Та і з жахрому На лезі сподобалося Пройдуся, мабуть, по нюансах, які в око впали, а далі піду по враженнях Другий абзац. В обох реченнях на позначення особи використано "та", гарний спосіб замінити, але не в обох реченннях підряд Разом з тим краще на водночас Взагалі поряд з не чуло я б посунула до нічого Миску в забинтованих руках... Уявляється так, наче ці руки є частиною цієї миски, цю деталь цілком можна причепити поряд із жебраком А далі... Чи то я помічати перестала, чи реально текст краще став Але якщо перше - то це круто! Бо справді захоплює, що ти читаєш і не можеш відірватися Та й загалом цікаво продовження почитати! Не висувала собі зависоких очікувань, бо знала, що цей твір певне написаний раніше за Руїну, а тому міг до тієї майстерності ще не дотягувати, хоча точну дату не глянула, але не розчарували! Відчувається, що Вам цей жанр таки личить. Мені сподобалося ;)

Атмосферно і гарно. Ви пишете, що це частинка чогось більшого (насправді хотілося б щоб так і було), але навіть у малому форматі все працює. Я повірила і у ваших богів, і в персонажів. Всі вони відчуваються живими. Єдине, що викликає збентеження - це фінал. Мабуть, для дотримання конкурсних обмежень, такий відкрито-обірваний фінал був необхідний, але зараз хотілося б більш розгорнутого завершення історії. Прочитати передісторію зустрічі Прісцилли і Людвіга теж було б цікаво, але між рядків воно зчитується (ну або додумується). А от фінальної сцени бракує. Сподіваюсь, що ви знайдете час та сили для викладу повної версії, якщо не цілої історії, то хоча б цього фрагменту ❤️

Дуже радісний бачити тут варгамерську атмосферу старого світу!))) Гарний початок великої історії 👍

Історія доволі цікава. Багатообіцяюча. Але складається враження, що вона не самостійна. Як вступ до більшого твору. Бо питань через старих і нових богів (чи нового бога), інквізицію, Катаклізм та нелюдські раси (щонайменш ельфи) куди більше ніж відповідей.

Вітаю. Так, цей твір писався справді як фрагмент з більш розкритого сюжету, оскільки він конкурсний (обмеження на кількість символів, час і т. д.). Особисто мені досить проблематично писати короткі, завершені історії через патологічну любов до деталей, описів, поступового розкриття світу та історії і т. д. Принаймні, сподіваюся, ви не пожалкували, що вам потрапився цей текст.

Не пожалкував) ще більше не пожалкую якщо натраплю на розгорнуту версію

Мені імпонує ідея про старих та нових богів, інквізицію - це класно для цієї теми. Але хотілося б більше розкрити момент взаємодії головної героїні та чудовиська, мені цього не вистачило. Загалом, позитивна оцінка за діалоги та атмосферу, з мінусів - хибодрук в кінці (там де "повертали ясно-блакитний колір").

Вітаю. Дякую, що знайшли час та сили на текст) Вся історія не тільки написана на колінці за пару годин в один підхід (як у мемі про найшвидшу курсову роботу), але й вирвана з більш глобального сюжету присвяченого протистоянню Церкви та Нової Імперії феодальним вольностям прикордоння з Вальдрейхом. Тут нема побратимів нещасної Прісцилли, не розкрита історія самого Лісового Царя, відсутні дійсно глибинні антагоністи з боку Церкви та її прибічників. Тож ваші зауваження більш ніж справедливі. Сподіваюся, що робота сама по собі викликала у вас ті емоції, які очікуєш від темного готичного фентезі)

Атмосфера є, але я зі своїм затупленням трохи не зрозуміла кінця. Черниця була відьмою, а хто той чудік, лісовий цар? Коротше, щось я під кінець ніц не пойняла.

Доброго дня, дякую, що виділили час та увагу на прочитання твору) Черниця не була відьмою (принаймні в прямому сенсі слова), а Лісовий Цар — та істота, яка з'явилася в кінці. Брак часу та звичка дописувати в останній момент в черговий раз зіграли злий жарт з кінцівкою та розумінням історії читачем. Дякую за зауваження, обов'язково допрацюю потім.

Гарна історія, атмосферна та цікава, таке темне фентезі

Вау, в мене аж мурашки по шкірі пішли, так атмосферно

Файно, хоч я й не експерт в жанрі, але картинка живо уявилась 😈

Моторошна, але цікава історія. Обожнюю, коли до творів залучають віру та пишуть щось на основі цього. Дякую за ваш твір!