«Гас і Рудик»

***

(Уривок з книги про заробки в Польші) -----------------------

«Гас і Рудик» ----------------------

***

... В них є два пси — Гас і Рудик.

Збитошні і молоді. Я їм ввечері голосно читаю Польську Велику Енциклопедію, яку мені дав шеф, щоби я правильно розмовляв на польській мові, а я для них відкрив безплатну школу і вони її не пропускають та, розуміючи, слухають мене. Гас великий і чорний ротвеллєр — любить поїсти, а Рудик — маленький боксер, але дуже шустрий і скрізь його багато.

Ото зранку я лежу в постелі і чекаю їх — просовуються дві морди і запитально дивляться на мене, але далі, без дозволу, не йдуть.

Дивлюся на них страшними очищами і починаю реготати, а вони скачуть на мене і починають мене облизувати та стягувати коц. Потім я їх обнімаю за шию і притискаю до себе, а вони вириваються і втікають по кімнаті.

Біжу вмиватися, а вони за мною. Бризгаю на них водою і вони ховаються за двері, щоби знову вискочити і вхопити мене за ногу, але так... ніжно і не боляче.

Сідаю їсти.

Отут вже треба бути надто уважним і не відвертатися ні на мить, бо чогось не стане на столі.

Останнє — Гас стягнув великий кусень ковбаси і з виряченими очищами сидів і не мругаючи дивився на мене, поки я допитувався в обох : — Де моя ковбаса ?

— Хто з вас взяв мою ковбасу ?

Потім через силу проковтнув всю і аж просльозився з жалю.

— Я тобі цю ковбасу згадаю ще не раз, собако..! — Пригрозився я йому і... знайшов план помсти...

Рудик нічого не сказав — не продав друга.., але був спів-учасником і тому — начувайся теж.

Добре, собаки.

Раз так — буду я вам мститися жорстоко і сильно. Ні йоти пощади не чекайте від мене...

Ввечері я завжди бігаю 5-6 кілометрів.

Ото я і кажу шефовій : — Прошу пані, я би хотів прогуляти псів ввечері, якщо можна, бо щось маркотно сидіти мені одному, а так — проспацеруюся трохи з ними...

— О, то є чудово, пане Олєк,.. якщо ваша ласка.

— Так-так, без проблем, пані...

Ось ви і попалися обидва, собацюри. Тримайтеся тепер...

— Що, Гас, стогнеш ? Вперед, собака,.. я тобі ковбасу згадаю ще не раз... будеш знати, як красти моє і не признаватися, собако... Он пан Рудик біжить і не жаліється на то, що чоботи муляють і по-пластунски треба лізти під вогнем шквальним, а ти, собако, обжерся мої ковбаси і думаєш, що то тобі так пройде даром...

Так я біг з ними свої кілометри, а в Гаса вивалився язик і ноги підкошувалися від непривички і скулів та жалівся він жалібно на смичку-повідку, але мусів бігти. А я їх морально підтримував, як справжній командир своїх любимих солдатів, які мають бути щонайкращими...

Пан Кристоф каже мені десь через тиждень, чи два :

— Допомогли Гасу ці пігулки, що лікар виписав і він став таким струнким та жвавим, аж дивно...

— Та ще спацер на свіжому повітрі, пане,.. то є головний лік.

— Так-так, пане Олєк, правда ваша...

От тобі собако і діагнос від господаря — медаль тебе чекає скоро за вірну службу в хаті, а свою ковбасу я тобі все-таки згадав і... ти не забудеш вже її ніколи, собацюра ти мій хороший...

Пройде якихось три роки і я вже не буду працювати в пана Кристофа, але я буду якось проїзджати поруч і згадаю за вас, собаки, і я заверну до будинку пана Кристофа і закричу голосно :

— Рудик.., Гас !

До мене, собаки ! — і ви вискочите з-за рогу.., і скочите на загородку сітки та будете скавуліти.., і лизати мої руки, собаки,.. а потім Рудик десь знайде дірку і появиться перед машиною — ставши лапами на переді капоту та не пускаючи нас їхати далі...

Хлопці захочуть його взяти зі собою, але я знаю, що на кордоні нас з ним не пропустять, без відповідних документів, і ти, Рудик, будеш бігти ще довго наш маршрут сам один, без Гаса, за машиною, чесно викладуючись в марафоні за двох, щоби відстати і... загубитися, потім позаду, у вчорашньому, як мої найкращі згадки про вас і життя в Польщі...

Мої хороші та вірні друзі, собаки — Рудик і Гас... ---------------------------------------------

Warsawia-1995=Paris-2011 ==================================================================================

ID: 931223

ТИП : Розповідь

http://mail.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931223

Автор :

Катинський Орест :::

«Гас і Рудик» (уривок з книжки)

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993519

ID:  993519

ТИП: проза

Автор: 

MAX-SABAREN

(Катинський Орест;

Katynskyy Orest)

========================================================