Моя Ріка, або Платформа 9 і три чверті

Я часто думаю про поняття часо-простору. Чому ми не можемо повернутися в часі? Це ж такий самий інструмент вимірювання, як довжина або висота, або вага, тощо. Тільки в інших випадках ми можемо (ну, інколи) в обидва боки вимірювати (як додати кг чогось, так відняти кг від того ж самого і т.і) Але з годинами - "фарш з котлет не відновити". Це якось не правильно. Мені здається, що ми десь упускаємо якусь просту проте важливу деталь.

І ось, моя Героїня знайшла цю лазейку. Колись я таки продовжу цю оповідку і розвину свою думку про те, що відносно часу простір залишається незмінним. Тобто, якщо колись в цьому місці існувала платформа, то вона і зараз там є. Тільки треба знайти прохід до неї. Чому на ній немає людей? Бо героїня знайшла прохід, який веде до точки на координатній площині. А в цій точці час не рухається. Бо це не лінія. Ви можете справедливо зауважити, що там повинні стояти завмерші люди. Тоді і моя героїня не мала б рухатися в цій точці. Але ж вона рухається. То ж і не може побачити людей того часу. Бо вона рухається "повз них". І до того ж в неї працює там техніка. Що означає, що з цією точкою на "карті" можна зв'язатися. А ось які умови потрібні для того, щоб потрапити у цю точку - це вже зовсім інша історія)))

Доречи (чи не доречи) - на знімку той самий тунель. На табличці можна побачити: " До платформ 3, 5, 6"