Що знайдеш ти в «Пісках»?

Привіт із взаємочитань! Спершу хочу похвалити авторську мову: дуже гарні речення, такий неспішний темп. що безсумнівно пасує цій історії. Я, наприклад, так не можу :) Тут якось одразу вловлюються вайби темного фентезі, і це круто. Скажу правда, що, на мою думку, цій історії затісно у рамках оповідання. Це міг би бути чудовий роман, де багато сюжетних гілок, секретів, жорстокості. У вас на такий короткий формат продумано достатньо багато лору (далеко не кожен так би заморочувався), прям відчувається, що це тільки маленька частинка чогось масштабного) Розумію, що конкурси часто змушують нас безжально скорочувати :))) Проте зараз ви вже не зобов'язані це робити) Фінал я сприймаю більше не як відкритий, а як класний гачок, після якого хочеться перегорнути сторіночку й почати наступний розділ) Потенціал чудовий, тож якщо раптом надумаєте розширити твір - це буде вдалим рішенням. Дякую!

Дякую за відгук! Таак, після конкурсу якраз таки зрозуміла, що буде цій історії колись продовження)) Але то треба гарненько налаштуватися, аби не збавлявся темп і якість, бо, чим насправді закінчиться, я мала уявлення ще давно. Що цікаво, прототипи для цих героїв якраз таки з Доби, але тут вони заграли іншими фарбами й геть в інших обставинах. Але по відчуттях, треба таки той гештальтик спершу закрити, аби не надто явні проводити асоціації в голові, бо все ж таки… Герої тут розкриються швидше й вибори зроблять інакші :)

Ого, неочікувано розгорнутий відгук! І стільки похвали, що я аж в калюжку розтікатися почала від цих приємностей! :3 Дуже-дуже дякую! До Вас теж постараюся заскочити якомога раніше, а то все якось закрутилась-завертілась, то не було часу продовжувати взаємочитання 1. Тут самі вампіри - постаті дуже незвичні, та чи й вампіри вони взагалі?) (П.с. якщо колись буде продовження, то походження цього виду вампірчиків (а вони там по суті одні і є в плані виду), буде розкрито добре. Маленька затравочка - Блатрія не просто так інколи кличуть зневажливо упирем, хоча він по мірках того світу "верховний вампір" же) 2. Батьки Блатрії хоч і показані, як "звичайні селяни", але Ви влучно підмітили, мати змогла затулити рота самому Незвержимому, а батько спромігся відбити напад колючками, хоча йому це й далося не легко. Далі по твору розкривається, що то за шипи, так що татусю взагалі респект за таку витривалість (але якщо брати до уваги його молоді роки (які тут звісно ж не показані), то дєду пузо б з підлоги підібрати й гайда тренуватися, хехе) Тож вони теж (не)люди не прості, і якщо Блатрій дозволяє їм стільки, то, можливо, таке ставлення не пов'язане з тим, що Блатрія їх донька, може там ховається й дещо більше)) Ой, і ще момент забула - рота ж мати йому затулила не просто з примхи, він розмовляв доволі гучно, а пункт то населений, уявляєте, який би був переполох, якби сам Блатрій промовляв невгодне ім’я? Тим паче, як вірні піддані Блатрія вони ростили саме Блатрію, а не Дуна’арію (тут з іменем може бути похибка, давно не згадувала його, а нотатник на іншому пристрої), тому це паплюжить честь самого Блатрія, якщо він так називатиме жгг, тож жіночка зробила все правильно й тому не отримала за це по шапці, хехе)) Але насправді СПОЙЛЕР в жгг - три справжні імені, і самі імена героям тут дані не в патріархальному порядку, як це може здатися на перший погляд (а так і має виглядати, поки колись не напишу нормально розгорнуто, де функціонування світу розкриється взагалі під іншим кутом) 3. Ой, яка я рада, що Ви підмітили цю особливість Блатрія! Прямо тішуся <3 Я дуже хотіла ненав'язливо так... легким шлейфом показати, що не все так однозначно, і Блатрій, хоча на перший погляд суворий і кривавий (ну бо ім'я у нього по суті від слова кров), однак справедливий, дбає про добробут свого населення (країни) та про своїх підлеглих особисто, хоча, можливо, часом і дуже категоричними методами, Але-але... стрілочка його справедливості СПОЙЛЕР трохи (а може й не трохи) похитнеться з появою в його житті головної героїні, бо одного разу він уже заплатив гірку ціну за свою справедливість, про що шкодує все своє довге життя, вдруге так платити не хоче, тому хтозна... Як закінчиться все для Блатрія та його Багрянокроплених земель. Хай там як, але скоріш за все він знову опиниться перед тяжким вибором, мені справді його шкода в цьому контексті. А ще, так не можна звісно, я ж автор, блін! Але вболіваю я саме за Блатрія))) 4. Це моя друга історія в жанрі темного фентезі й, судячи з відгуків (навіть від людей, яких знаю в реальному житті), більш вдала, але ж найсмішніше те, що ця трійця з'явилася лише тому, що не можна було подавати на конкурс з героями, які в тебе є в інших доробках, а міняти їм імена я тоді не хотіла. Тож в усіх трьох є прототип із "Доби", але на тлі Доби вони тут, у Пісках, значно лайтовіші й загалом більш однозначні, хто прототип Блатрія точно не зізнаюся, бо тоді чаєм точно захлинетеся XD Ще раз дякую за відгук! :)

Дуже дякую за відгук! Оскільки твір був конкурсний, то, загалом, по персонажах, він увібрав у себе риси інших моїх персонажів, яких не можна було подати через правила, водночас вони набули і своїх автентичних рис Багатьом моїм знайомим сподобалися Піски, але, на жаль, вони поки не пріоритет... Щодо пророцтва, я б на Вашому місці не переймалась, бо воно не таке вже й важливе там))) Однак, якщо таки долізу до Пісків, то це має вийти історія справді в стилі "легенди", і дещо драматична (бо не все так просто з цією трійцею, геть не просто...) Я навіть не впевнена, як би її закінчила (це зі мною вперше, коли не бачу кінцівки твору!) До Вас теж завітаю, хай щастить!

Прочитала на одному подиху. Не дуже жахливо, але красиве динамічне темне фентезі з цікавим світом!

Дякую!

Дякую за відгук і не читайте наступне повідомлення, якщо не хочете зловити спойлер, який я і так зробила максимально неспойлерним...

Треба було в кінці поставити три крапки замість крапки і було б рівно 30000 :) Гарно написано. Професійно! Але нерозкритого дуже багато! У мене склалося враження ніби прочитав уривок з книжки. І романтика де? Жаху багато, а любові я не побачив, за це мусив знизити оцінку.

А те що Блатрій випатрав з якогось мужика кишки й запхав їх до його рота на очах Блатрії, як доказ того, що всіх порве, бодай її пальцем торкнуть, то хіба не романтика? Ахахаха Взагалі, можливо, не до кінця зрозуміла ТЗ конкурса чи як його назвати; романтика - якісь дії в стилі свічки, вечеря, чи ще якась така фігня... У вимогах наче чітко пам’ятаю, що важлива саме наявність любовної лінії, що я власне і показала - і Блатрій за нею бігає, і чоловічок з гробу вчепився в неї, самі ж романтичні дії... Ну випатрані кишки заради "коханої" мені здалися наче навіть нічогенькою такою романтикою, суть то в її ЖАХЛИВОСТІ XDXDXDXDXD Але погоджуюся, що було цього малувато, обсяг завадив... Та й загалом ситуація така склалася: перед цим на інший конкурс писала, теж темняшку, і там якось превалювала трагі-жахо-романтика, хоча мав би темнофентезійний світ, а тут навпаки світоустрій розкрився краще, а романтика відпливла на другий план, хоча намагалася з усієї сили запихнути тут ті два любовні інтереси. Уривком з книги це бути не могло, але може стати, колись! :) Бо ідея вигадувалась суто для конкурсу (дуже засмутилась, коли правилами не можна було обіграти старих персонажів, тому вигадувала повністю все нове) + у певному сенсі сама ідея в процесі трансформувалась, бо я дуже довго думала, чи варто писати в кінці ось те братику, але-але... якщо буде продовження колись, то без братика там ніяк, а без сестрички тим паче.............)))))))))))))) Дякую за відгук!

Я хочу продовження!

Взагалі не розумію що вам заважало дописати історію до кінця, у вас же цілих "2" символа у запасі залишалося) А якщо серйозно, хороший концепт світу, Некров прописаний чудово, ви навіть надали йому свою манеру розмовляти, читається на одному диханні, хоч оповідання не маленьке. З мінусів. Фінал. Він інтригує? Так. Створює відчуття незавершеності? Так. Сприймається скоріше як кліфхенгер до наступної серії добротного серіалу, ніж як відкритий фінал. Ну і якщо прям до дрібниць. Декілька словосполучень не грають в загальну атмосферу — пророк "під чимось", виглядає як правдоподібний концепт, але як не дуже вдалий підбір слів. В будь-якому випадку, написано талановито.

З двох символів посміялася, спеціально їх двійко лишила на той випадок, якщо до 30к без "включно" :) А взагалі, там було на 30-40 символів менше, просто писала у ворді з відповідним оформленням, до прикладу, центрування та курсив для віршів і вступного слова, на жаль, функціонал аркуша цього не дозволяє, тож віршики спробувала відділити хоча б кількома пробілами - а кожен пробіл, то вже символ, + дуже хотілося мені закреслених слів, які у ворді наче навіть як символ не рахуються, довелося хитрувати, закреслення копіювати з інету, а вони теж тягнуть додаткові символи Щодо фіналу, мабуть, маєте рацію, бо я уявляю +/- що відбувається в наступну секунду цього теплого сімейного єднання, але якщо його сюди додавати, відчуття обірваності буде набагато сильніше, а ще невдоволеність, бо якщо тут я поставила крапку в найвищій точці кульмінації, й у читача є поле для фантазій: битва, розійдуться мирно чи ще щось там утнуть, то із закінченням оповідки на кілька реплік пізніше, ефект був би вже не той З ось цим "під чимось" погоджуюся, воно вибивається із загальної картини, і я сама кожен раз за нього зачіпалася, коли перечитувала, й дуже хотіла змінити, але кожен раз залишала, бо не бачила шляхів інакше передати бажане, то зроблено зумисне, бо мета була трохи висміяти пророка і це безглузде пророцтво :) Якби його треба було сприймати за чисту монету і як щось дуже-дуже важливе, то й побудова цієї частини оповідки була б інакшою Дякую, старалася :) На днях навіть обкладинку зробила, коли конкурс скінчиться, додам і її обов’язково, бо ну дуже подобаються черепи на фоні :)

Початок твору вийшов неспішним, з детальними описами — це все більше схоже на 1шу главу більшого твору. Можливо автор і не задумував робити твір більшим, але відчувається саме так — ніби у нас буде ще вдосталь часу поговорити про минуле, теперішнє, презентувати всіх персонажів, дати натяки на якісь таємниці і т.д. Але насправді часу у нас немає (всього 30 тис. символів, які швидко закінчуються) і тому всі основні події + інтригу показано в останніх декількох абзацах (дуже швидко і схематично). Чисто суб’єктивно — це не відкритий, а обірваний фінал, який не закриває жодної арки і персонажі просто не встигли розкритися. На мою думку, ця історія потребує більшого формату. Якщо будете мати час і натхнення, то можливо розширите і допишете цю історію у форматі повісті або роману. Гарний початок ви вже маєте

Дякую за розгорнутий відгук! Так, сама картинка в голові значно ширша, ніж, на 30к знаків (принаймні я знаю, хто такі Дунчик та Блатик (чого у творі зовсім трошки), і так, увесь той детальний опис Блатрієвої персоналії дій і хто він такий, то лише крапля в морі, бо жив він дуже довго, значно довше, і правління а-ля верховним вампіром, то лише маніпунький відрізок його життя, найостанніший так би мовити) Але ще на етапі пошуку ідеї (це, мабуть, вперше, коли ідея не сама різко виринула в голові, а я її цілеспрямовано шукала), я чітко знала, що скінчитися все має +/- на тому моменті, коли жгг влізе в гробницю й таки відчинить її, а там лежатиме стрьомний могутній дядька, який учепиться до неї як реп'ях Тож зрештою я вирішила показати сам устрій світу, ролі персонажів у цьому світі і завершити на чомусь яскравому й такому, що точно б вказувало на любовний жанр в оповідці Якщо муза легкокрила мене свербляче вкусить (так що навіть попри брак сил і часу хотітиметься писати далі), то обов'язково напишу повну історію цього тріо :)

Якось незавершено вийшло. Занадто багато вступу.

Щодо вступу, просто хотілося читача більше познайомити із самим світом і певною невеликою передісторією героїв, їхніми ролями тут :) А щодо кінцівки, то вона і мала бути дещо "обірваною", скінчитися на напруженому моменті, як-от серія в серіалі

Добре, але хочеться ще

А нема "ще" 🌚 Але може без "ще" воно навіть краще ;) Хотілося, щоб читач обрав собі кінцівку до душі сам: додумав, кому з братів перепаде наречена, якщо взагалі перепаде 😁🤭