Травневий ранок

Десь у ранку на світанку

Варшава і Київ вишли на балкон, до ґанку

Доки багато поверхівки сонце обнімали

Радість людям дарували

Каштани свічки розпускали

Дві столиці розмовляли

Варшава наче проспівала ранок добрий

Аге ж Київ відповів добрий ,

тихий і спокійний

Такого давно не бачив,та нині баче і незрячий

Що мирно й любо мені люди ходять

Що мирно так щось собі толкочуть

Що птахи знов співати хочуть

А інші комусь щось доводять

Що травень знов гріє

Від кохання лице червоніє

Він тепер у занудні дні дощі не дарує

По дрібницях не сумує

Він тепер посмішку листопаду дарує

І просвіту не мандрує

Руки він її в свої взяв

І вуста поцілував і її капелюха зняв

Про це тільки й мріяв

А його капелюх щастя віяв

Він їй довіряв

Та час швидко плиний їх наздоганяв

Варшава обняла

Наче іскра між ними пролетілела

Щасливо так скінчилась кохання доля

У них нарешті є щастя й воля