Коло, коло, сонце

Чудова атмосфера ❤️

Мила й тепла історія з динамічним сюжетом) Цікаво було спостерігати за головною героїнею Удачі Вам і натхнення!

Дякую.)

Дуже цікаво!

Дякую.)

Мені, до речі трипільська тема в творі. подобається. Чомусь Ваш твір в блозі відгадувань мені приписали. Напевно, бо він трохи пафосний, як і мій власний.

Або через слово "сонце", знаки оклику і любовну лінію. От і засліпило злегка.) А все інше розгледіти вже було важкувато 🤷

Можливо😊

Як мінімум незвична історія. Читалося доволі приємно в плані подачі. Читаючи перші абзаци склалося відчуття, що це буде дитяча казка у якій не буде нічого від теми. Потім відчулося, ніби читаєш добру фантастику, у плані позитивну. Протирічні відчуття, можливо через те що читав на вечір, й варто перечитати. З одного боку є відчуття, що оповідання не тягне на геть щось суперове. З іншого, можливо там є щось геніальне, й не хочеться того пропустити. Напевно то через оцю штуку з Трипіллям, незвичний мікс вийшов, а незвичне часом підкуповує. Загалом позитивні враження, й згадана незвичність. Я би поставив не менше чотирьох балів. Спасибі за цікаву історію.

Дякую за коментар, за те, що написали свої враження.) "Коло, коло, сонце"— погляд трипільця з Землі. Орбіта Венери, орбіта Меркурія і — Сонце. Несерйозно? Можливо. У тому варіанті, яким надихалася, трипільці малювали сонце з дванадцятьма промінчиками-кучериками. Підмічена дитячість твору — чисто мій “вибрик”.) Якщо відчулася тінь геніальності — вона належить тим, на основі чиїх праць і відкриттів були сформовані джерела, які підбирала. Труд науковців фізиків, дослідників пісенної творчості (пісню "ой колом, колом" я не вигадала), істориків, археологів, орнітологів, і (я навіть дізналася про повір’я, що блакитне пір’ячко зяблика  приносить щастя) і трипільських майстрів. Брала  по краплинці результатів їхніх праць й підмішувала у свою вигадану історію. Крінжова назва має ще інший смисл: це натяк на метод концентрації уваги, коли думки хаотичні. Щоб зупинитися на собі, на усвідомленні себе.) Це зараз актуально. Взагалі конкурс з такою складною темою став для мене викликом, і як би там не склалося, я рада можливості взяти в ньому участь і написати те, що написала.  Ще раз дякую за прочитання!

Мені сподобалася ідея твору! На жаль твір не в моїх підсудних. Але я ставлю вам 5 б. з солідарності, так само як і іншим, кого тут в чорну діру відправили. Гарного Вам дня і натхнення!

Ставте оцінку так, як підказує серце.) (Вашу підтримку дуже ціную 🤗).

Написано сумбурно. Знаки оклику в описових реченнях зовсім недоречні. Перша третина твору зайва - сімейна сварка на рівному місці внаслідок жахливого характеру головної героїні. ШІ - неправдоподібний, своїм нестерпним характером він нагадує гіперболізовану копію гг. Забагато любовної драми та глечиків, і замало сюжету. Глиняні фігурки, що ніби як приносять щастя - це містика або фентезі, а не нф. Оцінка 1.

Що сумбурно, вже знаю, хто коментує теж. Бачили фільм "Мій коханий ворог"?

Так от, я надихалася поведінкою головної героїні того фільму, ніби бачила її швидкі рухи, а знаки оклику були навіть після її думок. І моя героїня мені подобається, а що вона не подобається вам, якось переживу. 😘 🙃

Вітаю! Погоджуюсь із коментарями нижче. Все не могла зрозуміти, що не так. Стиль дійсно рваний та дещо губишся походу тексту. Місцями мені забагато описів, які заважали вловити дії. Проте ідея дійсно супер! Бажаю натхнення та успіхів на конкурсі :)

Де саме, можете, будь ласка, написати, ті місця, де описи заважали дії?

Мені б не дуже хотілося перечитувати текст, щоб знайти для вас конкретні місця. Це загальне відчуття, яке залишилося після завершення оповідки. Тим паче кожному подобається різне. Там, де мені забагато, для вас може бути ок. Та і я сама можу таким грішити. У вас хороший твір, й образити вас я не збиралася :)

Дуже рваний стиль. Щоб щось зрозуміти треба весь час шаради розв'язувати. Пищіть плавніше, вказуйте хто що сказав, чиї то думки, описуйте зрозуміліше дії. А взагалі, ідея чудова, історія цікава, сюжет логічний. Вітаю.

зауваження зрозуміле 👍😘. дякую за відгук!

Привіт) Якщо описувати загальні враження, то сподобалося. Видно, що старалися, вичитували, продумали) Сам настрій твору теж хороший, і герої цікаві. Особисто мені місцями було важко зрозуміти, де який проміжок часу описується, багато перескакувань. Тому подекуди було важко читати. Але у майбутньому це можна виправити. Дякую!

дякую за коментар, за гарні слова і зауваження! коли підправлятиму текст, візьму ваші поради до уваги.)

Це була симпатична фантезійна подорож у минуле. Неоніла доволі моторна дівчина. Імпульсивна та сама по собі, як кицька. Артем біля неї виглядає врівноваженим та непохитним, як скеля. Подорож у минуле сподобалась, як і спецефекти проходження крізь стіни. Особливо сподобалась з переданим з минулого глечиком, розмальованим кучерявими сонцями. Описи гарні. А от в діалогах Нелі та Артема можна загубитися. Інформація подана в характері героїні, трошки хаотично. Від того ще більше складається враження що ГГ доволі імпульсивна і вміє надумати зайвого. Загалом сподобалось.

саме такими герої і задумувалися, все зчитано вірно.) дякую за коментар!