Присвячується колишньому

Мене морозить від пекельної образи,

В житті ніколи не відчувала такої відрази,

Плачу від холоду серця чужого, яке розтопити не вдаться нікому,

З розуму сходить мозок мій, коли не згадує мене твій,

Скільки всього ти мені обіцяв...,

А коли в останнє за слова відповідальність брав?

Важко мені від гніву тремтіти, бо можна як чайник вмить закипіти,

Втомилася від тебе привіту чекати,

Хай любов до тебе залишиться вмирати.

P.S: Усім привіт! Цей мій пеший пост у цій спільноті. Переживаючий тяжкий розрив стосунків, я відкрила у собі здатність рифмувати слова і мені б хотілося поділися з вами своєї творчістю. Сподіваюся на конструктивну критику і відгуки.