Пісня смерті

історія сподобалася, класно, проте моментами було забагато пояснень і уточнень, ніби читачу не дають дофантазувати думку героя чи простір)) наприклад на самому початку акцент що Адріана спіткала "трагічна смерть" - трагічна ніби зайве, бо ми говоримо про молодого хлопця, у якого ще залишилась кохана і ніби будь-яка смерть трагічна. В кінці залишилося запитання: чому Адріану не можна в рай? Чому саме він застряг зі смертю? Бо злочини він вчинив уже померши, а так його смерть в аварії була

Смерть знала, який Адріан. Що він спроможний на вбивство, хоч і за життя нікого не вбив. Таке пояснення в моїй авторській голові)

Чудовий твір. І описів було цілком достатньо)) шкода, що Ясмін все-таки померла.

Дякую. Від долі не втечеш.