Нехай голова її лусне

— Любий, вже завтра я зможу покінчити з цією старою пихатою наволоччю та її приспішниками! — переможним тоном промовила Алекса і впилася страсним цілунком у пухкі губи Едгара.

— Я хочу тебе, чуєш? — заграючи прошепотіла відьма. —Увійди в мене ще раз! Думки про смерть цієї багатовікової шльондри так заводять…

Едгар ніжно посміхнувся до своєї коханки, поцілував у лоба і підвівся з ліжка. Він був чоловіком мрії кожної жінки, та що там, кожної відьми і, навіть більше, кожного другого відьмака. Підтягнуте м’язисте тіло спонукало до грішних думок з першого погляду на нього. Широкі плечі, сильні руки і величезний бугор у штанях, Алекса обожнювала, коли хтиві суперниці простягали до нього свої руки, а Едгар відштовхував їх, бо належав тільки їй.

— Ти не встигнеш ще раз кінчити — зауважив відьмак, натягуючи штани на свої апетитні голі сідниці. — Через десять хвилин почнуть прибувати наші друзі. Нам час готуватися до ритуалу.

— От саме зараз я майже не шкодую, що сьогодні тобі доведеться померти. — розчаровано кинула відьма в сторону коханця. — Таким ти мене бісиш, навіть, трахатися вже не хочеться…

— Люба, я знаю, що ти засмучена, але я сам обрав цей шлях. — Едгар ззаду підійшов до Алекси, ніжно обійняв її, відкинув довге розпатлане волосся і почав покривати шию пестливими поцілунками.

— Невже не можна залишити тебе в живих?

— Ти знаєш, моя відьмочко, що не можна. Інакше тобі не вистачить сил…

Коханці стояли мовчки. Тишу розірвало тяжке зітхання Алекси:

— Годі цих пестощів і ниття! Час причепуритися до ритуалу.

Сьогодні для Алекси був визначний вечір. Сьогодні вона мала увібрати в себе силу десяти могутніх молодих відьмаків для майбутньої боротьби і повалення режиму старої, як цей світ, потойбічної мерзоти. Сьогодні Алекса була не просто королевою вечора як завжди, сьогодні вона мала стати правителькою всього відьомського світу.

***

В залі на появу Алекси та Едгара вже чекали дев’ятеро гостей. Усі вони були стрункими молодиками з ідеальними зачісками. Білосніжні випрасувані сорочки, чорні фраки, начищене до блиску лаковане взуття… Єдине, що видавало їх відьмацьку сутність, – криваві амулети замість метеликів. У когось то було вирване людське око, у когось – палець суперника-невдахи, а у найбільшого донжуана – засушений жіночий сосок. Біс його знає, чи було то правдою, але він стверджував, що це частинка його покійної матері, яку він відкусив від неї, коли був ще немовлям.

— Темного вечора, панове! — у дверях з’явилася молода відьма під руку з Едгаром.

Розмови вмить вщухли. Алекса виглядала до біса карколомно. Червона, як свіжа кров, шовкова сукня міліметр за міліметром підкреслювала ідеальну фігуру своєї хазяйки. Глибоке декольте демонструвало пишні груди у повній красі, а високий виріз до початку стегна – стрункі дівочі ніжки і відсутність трусиків. Чорне, як вугілля, волосся було зібране у високу зачіску, яку прикрашала діамантова діадема. Карі очі, довгі вії, червона помада на пухких губах… Вона скоріше була стародавньою богинею, ніж відьмою. Єдине, що було в ній не від Бога, – шрам на лівій щоці, який залишила їй у дитинстві одна бісова особа. Алекса навмисно не ховала його, щоб не забувати про клятву помсти.

Гості один поперед одного попрямували до господарки вечора, щоб привітатися ближче. Всі вони, окрім найбільшого донжуана, добре знали розташування кожної родимки на її розкішному тілі. Тож кожен з них вважав себе найбільш гідним серед інших, щоб поцілувати, принаймні, її руку першим.

— О, мої любі, — промовила Алекса. — Сьогоднішній вечір обіцяє бути довгим і насиченим, тож не поспішайте, я кожному з вас зможу приділити достатньо уваги.

Після цих слів відьми Едгар відпустив її руку і відійшов. Натовп колишніх коханців обступив Алексу.

— Ну що ви, панове, годі! — промовив відьмак, намагаючись приховати ревнощі. — Тут стільки чарівних дівчат, що кожен з нас зможе вдосталь востаннє насолодитися жіночим тілом.

Він підійшов до однієї з танцівниць і почав пестити її груди. Соски дівчини настовбурчилися, і він став повільно переміщатися вниз по її тілу. Танцівниця солодко застогнала, коли він увійшов в неї пальцями, при цьому не зводячи погляду з коханки. В мить Алекса забула про всіх і про все, сучий син знав, як привернути її увагу. Вона підійшла до коханця, вийняла його пальці з дівчини і прошепотіла на вушко:

— Нестерпно тебе хочу… Після твоєї смерті я залишу твій член собі на згадку, ну і, щоб задовольняти ним себе у хвилини туги за тобою.

— Ну як вам наш скромний вечір? — знов звернулася вона до купки відьмаків.

Алекса особисто приймала участь у підготовці будинку до прийому гостей, які, беручи до уваги їхню жертву, заслуговували тільки на найкраще. Як гостинній господині, Алексі хотілося розважити своїх поплічників, тож банкет вона влаштувала у величній танцювальній залі. Знаменита кімната знаходилася на другому поверсі. Стеля зали була виготовлена зі скла і при добрій погоді тут можна було танцювати під зірками. Проте найчастіше кімната оживала в повний місяць. Алекса, до появи Едгара в своєму житті, обожнювала влаштовувати оргії за участю людей, а після бажаного оргазму – страчувати їх найнеймовірнішими способами.

Зала була розділена на декілька частин. Справа від головних дверей на гостей чекав різьблений дерев’яний стіл з одинадцятьма стільцями. Поміж столового срібла стояли вишукані страви та хмільні напої. Окрім їжі, тут також можна було поласувати наркотичними і галюциногенними «делікатесами». Нічого важкого, просто, щоб розслабити і думки, і тіло. Посеред залу розмістилися танцівниці. Вони мали розважати гостей протягом усього вечора. В кутку стояла співачка і декілька музикантів. На відміну від танцівниць, цієї дівчини не можна було торкатися, вона була улюбленою виконавицею Алекси. Позаду танцювальної частини відьма влаштувала зону для відпочинку і насолоди. Величезне м’яке кругле ліжко з шовковими простирадлами безмовно закликало трахатися і маструбувати.

— Ти, твій дім і все до чого торкаються твої ніжні ручки стає неймовірним. — почав підлабузничати один із гостей в надії, що пізніше вкладе Алексу з розставленими ногами на розкішні шовкові простирадла.

Вечір на честь смертельно ритуалу почався…

***

Час плинув непомітно. Хтось їв, хтось пив, дехто нюхав, ну і всі трахалися… всі, окрім Едгара і Алекси. Відьма сиділа в голові стола з бокалом червоного вина та час від часу посміхалася і махала рукою гостям, які веселилися з танцівницями. Напроти неї в іншому кінці стола розмістився Едгар. Він хотів був приєднатися до хлопців і витрахати всіх присутніх танцівниць, але ж Алекса… Алекса потім власноруч переріже їм всім горлянки та викупається у їхній крові, і це буде наймилостивіша смерть серед усіх нею вигаданих. Без його сперми на своїх тілах у дівчат ще був шанс залишитися живими.

Поки Едгар мріяв трахнути все, що ворушиться в залі, Алекса думала про ритуал. Життя тих блазнів на ліжку, які в ейфорії вже почали вставляти члени один одному в дупу, не мали для неї ніякого значення, а ось залишатися без Едгара дуже не хотілося. Відьма перевела погляд з гостей на коханця і закусила нижню губу.

— Хто ще так глибоко і вправно буде поринати в мене? — звернулася вона до свого бокалу. — О, милий Едгар, так шкода...

Алекса доторкнулася до шраму на щоці.

— У всьому винна ця стара паскуда! Вже завтра, я зможу помститися і за себе, і за тебе, мій коханий Едгар. Коханий?… Невже це кохання?... Так, Алекса, зберися! Геть цю меланхолію! Відступати вже пізно. Та й коли таке було, щоб ти відступала? Та й ще через секс? Чи все ж таки через кохання?... Знову… Агов, відьмо, нумо розважатися!

Алекса підвелася і завпом опорожнила свій бокал. Вона глянула на Едгара, посміхнулася і рукою запросила приєднатися до дійства на ліжку.

— Ось і моя дівчинка прокинулася! — подумав Едгар. — Так, сонечко, вже час скинути всю цю напругу на моєму члені…

Проте Алекса нікому не дозволила увійти в неї. Сьогодні відьма бавилася інакше: спостерігала, торкалася і маструбувала. Її збуджував кожен стогін і дотик, кожне ляскання тіла об тіло і виверження сперми. Між її ногами було не просто волого, здається, там утворився водоспад. Нарешті Алекса увійшла в себе пальцями і застогнала. Замовкли всі: музики, танцівниці, гості… Тіло відьми захопив шалений оргазм.

***

Алекса знесилена лежала посередині ліжка, яке було повністю залите відьмацькою спермою. Тіла гостей, переплетені з тілами танцівниць, розташувалися навколо неї. Через скляну стелю заглядав червоний місяць із зорями. Саме він нагадав Алексі про другу частину вечора.

— Шановне панство, я сподіваюся, ви всі добре провели час перед ритуалом?

— Ще хвилинку — заклопотано пробурмотів відьмак з закривавленими губами. — Вибачте, але я маю це зробити.

Попередньо відкусивши сосок у однієї з танцівниць, він намагався рукою вирвати дівчині матку зсередини, щоб та ненароком не завагітніла. Ну звісно, як істинний джентльмен, спочатку він придушив стражденну, щоб тій не було боляче, ну… і, щоб не кричала.

— Справа зроблена! — задоволений собою відьмак стискав у руках шматок кривавої плоті. — Я не хочу спадкоємців… Якщо дозволиш, Алексо, я стерилізую кожну з присутніх тут дівчат!

— Любий, на це немає часу. Про них попіклуються мої люди… Причепуріться і за десять хвилин я чекаю вас усіх в кімнаті напроти.

Після цих слів Алекса піднялася і вийшла із зали. Їй треба було змити з себе липку рідину, перевдягти одяг і підготуватися до ритуалу. Не могла ж наймогутніша за всі часи відьма святкувати своє друге народження у сукні, повністю вимазаній спермою.

***

Для проведення ритуалу Алекса обрала найбільшу спальню маєтку. Вікна, стіни і стеля були завішені темно-червоним оксамитом, підлога була накрита хутрами чорних пантер, поверх яких були хаотично розсипані десятки маленький оксамитових подушок. Ліжко було прибране і замість нього посеред кімнати стояло десять м’яких чорних крісел і одне яскраво-червоне. Біля кожного з десяти крісел стояв невеличкий стіл з срібною тацею, на якій лежали дві довгі срібні палички, схожі на ті, якими люди їдять суші, а також стояла глибока тарілка з дорогого китайського фарфору, біс його знає, якої династії.

— Прошу шановні, проходьте!

Коли гості увійшли до кімнати Алекса вже зустрічала їх там. Вона була вдягнена в чорну мантію з капюшоном. Крізь отвір красувалося її витончене оголене тіло. Відьмаки були вдягнені в такі ж самі мантії, і не дивлячись на попередні години сексуальних забавок, всі як один відреагували стоячими членами на звабливі принади господарки вечора.

— Розташовуйтеся зручніше. — Алекса показала гостям рукою на крісла. — Я впевнена, сьогоднішній вечір увійде в історію!

Відьма вже відчувала смак перемоги на губах. Так, так, саме на губах, бо через декілька хвилин до її рота потрапить неабиякий делікатес.

Гості розсілися по своїх чорних кріслах, а Алекса вмостилася у червоному. Навіть знаючи, що буде далі, відьмаки з дитячим захватом дивилися на неї.

— Ну і хто з вас, панове, хоче почати першим? — загадково посміхаючись промовила відьма.

Одразу декілька чоловіків потягнулися за паличками. Один із них стрімко встромив їх собі у ніздрі і почав швидко прокручувати. Почувся глухий тріскіт і з його носа закапотіла кров, проте відьмак не зупинявся. Ледве ворочаючи язиком він попрохав сусіда подати тарілку. За вийнятими з ніздрів паличками тягнулися мізки. Не дочекавшись закінчення кривавого видовища палички встромив до носа ще один відьмак.

Через пів години дев’ять з десяти фарфорових тарілок стояли наповнені мізками, а на чорних кріслах утопаючі у власній крові конало дев’ять відьмаків.

— Настала моя черга, люба! — Едгар з легкою усмішкою промовив до Алекси.

— Зачекай! Я хочу, щоб ти дивився, як я їх з’їм і потім ще трішки побавився зі мною.

Алексу неймовірно заводила думка, що Едгар буде спостерігати, як вона вбирає в себе все знання і силу відьмаків, поїдаючи їх мізки. Не дарма ж цей ритуал був спланований нею за довго до цього вечора. Декілька років вона ретельно відбирала учасників цього дійства, а потім ще стільки ж років витратила на їх становлення. Вони день за днем накачували свої мізки знаннями і вміннями. Тепер об’єднавши їх у своїй голові Алекса зможе одним поглядом покінчити зі своєю кривдницею і посісти відьмацький трон.

Алекса розпочала трапезу. З кожною наступною тарілкою вона все більше збуджувалась, відчуваючи неймовірний прилив сили. Едгар захоплено спостерігав за нею.

— Ти безумовно найприголомшливіша жінка, якою я коли-небудь оволодівав… — відьмак запнувся. — Ні, яку я коли-небудь кохав! Точніше, я кохав тільки тебе єдину! Вибач, що ніколи раніше не казав тобі цих слів… Я кохаю тебе!

Алекса як раз розправилася з останньою тарілкою. Вона витріщила очі на коханця і завмерла.

— Я кохаю кожний клаптик твого тіла і твоєю душі! — продовжував Едгар. — Ці губи, з яких капає кров, ці груди, по яким вона стікає до настовбурчених сосків, ці ноги, які ти широко розсуваєш, беручи до рота кожний новий шматок мізків. Я хочу в останній раз відчути тебе на своєму члені і подарувати тобі найсолодший оргазм.

Після цих слів Алекса не могла себе більше стримувати, вона накинулася на Едгара і вмостилася на ньому.

— Ні! — відьмак відштовхнув коханку від себе. — Цього разу я буду головним.

Він встав з крісла і почав складати ледь дихаючі тіла відьмаків один на одне. Коли постіль з майже мерців була «розіслана» Едгар штовхнув на неї Алексу. Вся в крові і залишках мозку вона зручно вмостилася зверху на гостях і розсунула ноги. Стрімко і грубо відьмак увійшов у коханку. Вона застогнала, ще раз і ще раз… Алекса впилася нігтями в спину Едгара, її дихання почастішало…

— ТАААААК!

Це було останнє, що прокричала відьма, її голова луснула…

Едгар, наче нічого такого не сталося, ще раз всадив свого члена у вже безголове жіноче тіло і кінчив. Його оргазм був несамовитим…

***

— Едгаре, хлопчику мій, я ні на хвилинку в тобі не сумнівалася. — промовила стара відьма до свого молодого коханця. — Я знала, що твій член впорається з цим завданням, але ж навіщо ти зізнавався бідосі у коханні? Хіба не я єдиний сенс твого життя?

— Нехай її голова лусне, так ти сказала мені вчора вранці. — самовдоволено посміхнувся відьмак. — Ніщо так не збуджує, як зізнання у коханні та жага помсти. Я наповнив її голову солодкою напругою від хвилювання, наче повітряну кульку, а потім використав член, щоб від оргазму вона розлетілася на шмаття.

— Гарний хлопчик, ти заслужив своє місце поряд зі мною. — відьма потріпала Едгара за щічку і вже наступної миті схопила за яйця.

Вона й уявити не могла, якою силою тепер володіє цей юнак, і, як скоро він оберне цю силу проти неї.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Milante Gotham
21.02.2024 11:20
До частини "Нехай голова її лусне"
Дуже сміливо, я не очікувала. А що так можна взагалі? Мені сподобалось,але є мінус, історія маленька, хочу продовження.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Morgana
    21.02.2024 13:07
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Темного вечора! Чи можна так? Не знаю, деякі письменники і письменниці критикують мої твори за «порно»😂 Якщо не боїтеся їх гніву, то можна і краще, ніж у мене👍 А мінус не є мінусом, бо в планах написати книгу про оту стару відьму🙃
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Milante Gotham
    24.02.2024 21:11
    Мене порно не бентежить, я сама люблю еротику писати. Але соромлюсь це робити занадто відверто.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • lolGrim
    01.02.2024 15:02
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Неймовірна історія, навіть шкода що я на неї не натрапила під час прочитання робіт. Я би поставила вам за неї ⭐⭐⭐⭐⭐
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Маріан Ґрот
    20.01.2024 11:42
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Та що ж Ви оце так, уже б описали, як там вона людей після оргій страчувала... цікаво ж :))))))))) Оце вони чудненько мізки собі повикручували, це ж додуматися до такого треба (у хорошому сенсі) Очікувала, що Едгар їх усіх обскакає Взагалі, це, мабуть, 100% попадання в жахоромантику, успіхів!
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Лана Посолонь
    12.01.2024 20:38
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Не моє. Але... Безперечно, цей твір найкраще відповідає вимогам конкурсу. Вибухова робота. Всі зірки цілком заслужені.
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Сергій Василюк
    12.01.2024 10:55
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Це ******. Я не думав, що мені прийдеться таке читати, коли я подавався на конкурс. Авторе пора вже зайти до психіатра )). Жартую. Ну добре, тепер до справи. Обєктивно: написано гарно, дуже добре передається атмосфера, кумедне закінчення )) Автор має талант. Або спермотоксикоз )), але талант все одно є )
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Morgana
    12.01.2024 12:52
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Темного вечора! Я прям зашарілася, дякую! Але от чому в нашому суспільстві, якщо відверто про секс (саме про секс, а не романтичні "лобзання"), то одразу спермотоксикоз чи недотрах?
  • Поскаржитися
  • Антинаціональний контент
  • Диверсійна діяльність
  • Спам
  • Іншомовний контент
  • Порнографія
  • Порушення авторського права
  • Інше
  • Сергій Василюк
    12.01.2024 10:54
    До частини "Нехай голова її лусне"
    Коментар видалено автором