Тривога матері

Знаєш ,ця війна.

Відразу ,зачепила всі нерви,

І не знаючи чи все напевно...

Вічно чекаєш тривогу....

Тримаючи в собі весь страх..

Щоб не на лякати дітей,

Ти стримуєш все в собі...

Ти молодець,це точно..

На людях ти як сталева..

Але залишившися з собою,

Ти відчуваєш страх...

Ти вимотана, опустошена...

Але віриш в кінець,перемогою..

Новини ,давно прогортуєш..

Бо можеш зірватися від кожної..

Тримайся .маленька,не чуй їх..

А вір лише в перемогу,

І довіряй кожному,

Хто приближає до спокою..

До спокою у ночі ,до спокою від тривог..

До віри у кожного хто продовжуючи ,

Стоючи на нулі ,добавляє тобі спокою...